«Жагучі ігри»
Ксана Рейлі

Пролог

  Тео
    Я тебе вб'ю... Саме таким поглядом дивився на мене батько, спершись руками до столу. Я намагався пригадати всі свої помилки за останній період, але не було абсолютно нічого, що могло б його розлютити. Очікування здавалося нестерпним, але я вдавав, що мені байдуже. Я продовжував розслаблено сидіти на дивані, закинувши одну ногу на коліно іншої.
    — Будь ласка, скажи мені, — суворо почав батько, — що насправді ти не збезчестив доньку Ендрю де Квінсі.Я напружився та трохи скривився. Насправді мені зовсім не хотілося говорити про це, бо я абсолютно не мав, що сказати на такі звинувачення. Збезчестив? Це занадто гучно сказано.
    — Не розумію, про що ти, — пробурмотів я.
    — Господи, перестань! У тебе була всього лише одна важлива умова в контракті з де Квінсі, і ти, чорт забирай, порушив її!
    — Нагадую, що насправді там було близько двадцяти п'яти умов.
    — І найважливіша з них — це те, що тобі заборонені будь-які стосунки з доньками твого спонсора. То якого біса ти розважався з Луїзою, Тео?
    Ця розмова почала мене дуже сильно дратувати. Минулого року я погодився з татом та підписав контракт з Ендрю де Квінсі, який зголосився бути моїм спонсором на чемпіонаті з мотогонок, що мав розпочатися за два місяці. Увесь рік я активно готувався, ігноруючи чіпляння зі сторони однієї з двійняток де Квінсі, а зараз мене, бляха, звинувачують у тому, що вона обдурила мене та просто-таки спокусила.
    — Усе було не так! — голосно сказав я.
    — Просто скажи мені, — наполіг тато. — Ти був з нею?
    — Ми... Ми переспали два тижні тому, — неохоче зізнався. — Але я нічого не пам'ятаю, зрозуміло? Я навіть не знав, що це була вона, доки не прокинувся вранці! Вона мені щось підсипала, бо у мене часткові провали в пам'яті.
    — Луїза? — перепитав батько, піднявши обидві брови. — Ти розчаровуєш мене, Тео. Тобі майже двадцять три роки! Ти вже давно не підліток, який не може вгамувати свої гормони. Невже складно було дотриматися цієї умови?
    — Годі! У чому ти мене звинувачуєш? Це була костюмована вечірка! Вона сама підійшла до мене та звабила. І я не впізнав її. На ній була чорна перука і лінзи, а ще занадто відвертий одяг. Як я міг зрозуміти, що це Луїза? Я думав, що це одна з тих дівчаток, яких запросив Вадим.