«В сталевих грозах»
Ернст Юнґер

Книга «В сталевих грозах» Ернста Юнґера, яку вперше було видано у 1920 році, є автобіографічним романом, у якому письменник розповідає про те, що він побачив і пережив під час Першої світової, коли став солдатом. Після виходу першого варіанту твору автор багато разів його перероблював і перевидавав. В залежності від редакції може змінюватись і сприйняття всього роману.

По суті це є особистий щоденник Юнґера, який він почав вести у той самий день, коли сів у вагон потягу, щоб їхати на війну (1914 рік). У нього з собою тоді був простий записник, у який письменник почав записувати все, що було на душі і в думках. Не припиняв він це робити протягом усієї війни, аж до дня, коли отримав своє найважче поранення (1918).

Коли щоденник писався, він не ніс у собі політичного змісту, бо це були лише особисті переживання людини. Але пізніше, в черговий раз редагуючи твір, автор намагався додати йому хоча б трохи політичного характеру.

Починається історія зі святкування головним героєм свого 20-річчя, щоправда, не в колі родини, а в окопі, де поруч сидять лише солдати. Юнґер не намагався романтизувати війну чи якось прикрасити реальність, бо ставив собі задачу показати її такою, якою побачив її сам. І це не лише про бойові дії або зустрічі з ворогом, а ще й про звичайні побутові речі на кшталт розпорядку дня, їжі чи розмов, які між собою вели солдати. Розповідаючи про війну, письменник показує людей – простих чоловіків, які хочуть повернутись додому і знову побачити своїх рідних…