Вірш «Українське Альфреско»
Ліна Костенко

Вірш «Українське Альфреско» Ліна Костенко написала у 1987 році, і він увійшов до її поетичної збірки «Сад нетанучих скульптур». У цьому творі поетеса розповідає пор звичайну українську родину, де є вже старенькі чоловік і жінка. Вони прожили довге життя, багато чого зробили, але на старості залишились самотніми, бо у їх затишну домівку і в садочок, що біля хати, ніхто не приходить. Немає більше того зв’язку між поколіннями, який був колись.

Письменниця не просто так обрала для назви твору поняття альфреско. У художньому мистецтві так називається фреска, яка малюється по ще свіжій штукатурці водяними фарбами, а зображується на ній якась ідилічна картинка з життя людей.

Так само і поетеса зобразила епізод з сільського життя, використовуючи не лише звичайні слова, а ще й архетипні символи, характерні для українського фольклору: дід і баба, шлях, лелека…

У перших рядках перед читачами постає прекрасна картинка життя людей у селі, де все таке живе і свіже, де плодовита земля, яка дає щедрий урожай. Та на фоні цієї ідилії ще гострішою стає драма подружньої літньої пари, яка доживає, можливо, останні роки у самотності, бо стає зрозуміло, що дітей і онуків у них немає, і лише сусідські дітлахи приходять до них, щоб пригоститись ягодами. А коли не стане діда з бабою, то зникне і той дивовижний і прекрасний світ, який вони створили навколо себе…

Читайте також усі 👉 Вірші Ліни Костенко 👈 на нашому книжковому сайті Читака.