«Крізь темряву пливу»
Томаш Єдровський

🔍 1980-ті роки, сільськогосподарський табір у віддаленому куточку Польщі. Молодий Людвік, нещодавній випускник університету, приїжджає сюди, щоби провести літо на зборі урожаю. Його валіза важить не лише речі, а й копія «Джованні кімнати» Джеймса Болдвіна — контрабандний символ відчайдушної свободи. У полі з’являється Януш, трохи старший студент із села, який із вірою вступив у комуністичну партію, сподіваючись вирватися з убогості рідних місць. Вони знайомляться випадково, обмінюються книжками — і в цих сторінках відкривають чужу, та таку близьку для обох історію кохання між чоловіками.

Табір — майже заповідник, де світ здається вільним від соціальних шаблонів. Серед шуму вітру й запаху скошеного кістяка поля їхнє кохання розквітає впродовж кількох тижнів: блукання лісом, спільні спогади про книжки, перші поцілунки біля річки. Тут немає страху — лише чиста пристрасть, сповнена надії та жадібної ніжності.

Але літо закінчується: Януш повертається до Варшави, щоб вступити на службу в міністерство — як «потенційно вірний» партієць, а Людвік вирушає на вулиці столиці, де зростають страйки й вимоги солідарності профспілок. Їхні шляхи розходяться в імпульсивних протестах, шпигунських звинуваченнях та особистих політичних розбіжностях. На початку 1980-х років Польща стоїть на порозі змін: фермери та робітники вимагають прав, а влада реагує жорстокими репресіями. У самому пульсі цих подій Людвік побачить: його романи про вільну любов стають небезпечними, і той, хто кохає «не так», мусить або мовчати, або тікати.

Через роки, уже в Нью-Йорку, Людвік отримує шанс залишитися живим і «вільним від страху». Він працює у варшавській редакції емігрантської газети, слідкує за новинами рідної країни та, крізь умовляння й прохання знайомих, заводить роман у формі одного довгого листа до Януша. У цьому листі він промовляє різкі слова нездійсненої любові, окреслює пам’ять про спільні миті та болісно згадує, як його ім’я зраджене колегою на допиті.

Коли Януш, уже просунутий партієць, починає сумніватися, чи можна й далі приховувати свою справжню сутність — країна на межі введення воєнного стану, а кохання між чоловіками вважається злочином. У цій глибині страху й обмов народжується останнє питання: чи вдасться їм знайти шлях один до одного крізь непробивну завісу часу й політики?
«Крізь темряву пливу» — не просто роман-пам’ять про перше кохання; це роздум про те, що означає бути собою всупереч будь-якій тиранії.

⭐ Чому варто прочитати

• Незабутній «ліричний» стиль
  Лірика кохання, промені надії й гострий біль від втрати — усе це переплітається в прозі Єдровського. Його англійська (хоч автор поляк за походженням) має точність і чуттєвість болю, кидаючи виклик будь-якому обмеженню.
• Поєднання особистого й політичного
  – Молоде кохання вибухає в спекотному агролагері, немов квітка посеред сталевих машин політичної машини.
  – Читачі відчують: як особиста доля виявляється залежною від вибору між протестом і пристосуванням, а політичні репресії стирають імена й стискають серця.
• Вічна історія кохання без кордонів
  – Джованні Болдвін і його «Джованні кімната» тут немов друзі, що повертають відчуття свободи.
  – Роман не лише про зради і протести, а, перш за все, про те, як двоє людей з різних світів можуть і мусіли залишатися разом — навіть попри соціальні закони.
• Визнання критиків і читачів
  – «Наповнений меланхолійною красою», — The Evening Standard.
  – «Вишукана проза без натяку на сентиментальність», — San Francisco Bay Area Reporter.
  – «Очікується, що стане класикою ЛГБТ-літератури», — Sydney Morning Herald.
  – Vogue India й Attitude включили роман до найкращих книжок 2020 року.

🎯 Для кого ця книга

• Шанувальники романтичних «історій становлення»: якщо вам болить за перше кохання, позначене табу й політичними бурями — ця книга змусить ваше серце бити швидше.
• Читачі сучасної європейської прози: для тих, хто цінує витончену баладацію й гостро змістовну політичну драму.
• Прихильники ЛГБТ-літератури: «Крізь темряву пливу» вже вважають еталоном емоційності та щирості, і воно здатне надихнути навіть тих, хто крізь біль не міг знову вірити.

«Крізь темряву пливу» — це книжка про те, як спогад може бути яскравішим за сонце, а кохання — сильнішим за політичні кайдани. Фкажіть «так» цій історії — і дозвольте їй зробити ваш світ трішки світлішим, незважаючи на будь-які темні хвилі.