«Якщо судилось бути разом…»
Лія Рімак

Розділ 1

  Лія Рімак

    "Якщо судилось бути разом ..."

  Ну привіт мій третій курс. Перший день останнього року навчання, ще трішки і нарешті я буду маркетологом як і мріяла. Все як в тумані промайнуло і ось вже 3 курс, а ще скоро моє день народження, 18 річчя, це вже багато, відчуваю себе старенькою бабусею, як не голова болить то ноги крутить на погоду. Моя мама вирішила в цей день познайомити мене зі своїм чоловіком у них ніби все серйозно, а ще у нього є син Алекс на рік старший від мене.

  Пройшов місяць

  - З днем народження донечко, промовила мама, вона вирішила привітати мене з самого ранку тому, що поспішала на роботу, вона працює у лікарні психологом.

  - Дякую моя люба, я розпакувала маленьку коробочку, яку дала мені мама

  - Яка краса! - промовила я, там був колончик з моїм ім'ям давно такий хотіла.

  - Я знала, що тобі сподобається, не проспи пари, а я на роботу, і не забувай що в нас сьогодні вечеря з Ігорем та його сином, за нами приїдуть о шостій, будь готова.

  - Добре, надіюсь все пройде чудово, Ігор ніби добрий.

  - Все буде добре, він тобі сподобається, от з сином його будемо бачитись вперше, але нічого. Все я побігла, до вечора - промовила мама, та закрила двері в кімнату.

  День пройшов швидко, закінчивши пари я приїхала додому щоб зібратися в гості. Я одягнула джинси та біле худі, завжди любила одягатись зручно, волосся зібрала у високий хвіст та випустила декілька прядей по боках, зробила легкий макіяж. Мама ж одягнула свою червону сукню, в ній вона була неперевершена.

  О шостій за нами приїхав водій Ігоря, приїхавши за місто, я помітила будинок він був дуже гарний, у дворі нас чекав Ігор, увійшовши в будинок Ігор сказав, що з йог осином ми познайомимось пізніше тому, що його немає в місті. Вечір промайнув атмосферно, та й вечеря була смачною, як виявилось Ігор досить добре готує. Під кінець вечері він поклав свою руку на мамину і промовив

  - Олю, я запропонував твоїй мамі жити разом, і дуже хочу, щоб ви переїхали в цей будинок, як ти дивишся на мою пропозицію?

  Напевне треба погодитись, якщо мама щаслива бути з ним, то чому б і ні, він чудова людина, поживу трішки з ними, а тоді переїду на свою квартиру по закінченню ремонту.

  - ну якщо так склались обставини, то чому б ні, я згодна.