«Тисяча доріг»
Марія Савчин

Книга «Тисяча доріг» Марії Савчин – історія, яку важко порівняти з будь-чим. Українське підпілля часів Другої світової війни вирізнялось тим, що було добре налагодженим та ефективним в боротьбі проти тих, кого повстанці називали окупантами. Ця книга – спогади авторки про роки її служби в Закерзонні на теренах Польщі, Карпат та Поділлі, де вона разом зі своїм чоловіком Василем Галасем, який мав прізвисько-позивний «Орлан» серед побратимів, виконувала самі різні завдання.

Бути жінкою провідника ОУН на Волині і Поліссі – небезпечна справа, що пов’язана з багатьма ризиками. Але Савчин була готовою піти на це, адже повністю поділяла погляди чоловіка, що хотів боротись за волю свого краю. Жінка брала на себе обов’язки зв’язкової, виконуючи і інші завдання. Вона зустрічалась з повстаннями, обмінюючись з ними інформацією та передаючи завдання від чоловіка, або ж виконувала доручення «Орлана». На її плечах лежала велика відповідальність, адже від її роботи залежало не лише її життя, але й життя побратимів.

Можна стверджувати, що спогади Савчин є унікальними, адже вони дозволяють не лише поглянути на сторінки підпільно-визвольної боротьби з точки зору однієї людини, але й з точки зору жінки, що на рівні з чоловіками виконувала поставлені перед нею завдання. Це доводить, що в боротьбі за національну свободу брали участь всі, в незалежності від статі чи віку.