«Твоя за борги»
Ярл Конг

Пролог

  - Чому ти ще не одягнула цю сукню на себе? - Без церемоній вривається в мою кімнату Валентина Миколаївна та гарчить в мою сторону, ніби через мене в неї може бути стільки проблем, що вона до кінця життя з них не вилізе.
   
    Я не маю, що відповісти цій жінці, людині, яка стала черговим зрадником для мене та поставила все моє майбутнє під небезпеку. Така ніби добродушна, мила й приємна жіночка, а виявилася тим ще стервом, котре готове піти на будь-що заради своєї вигоди...
   
    - Гей, Уляно, я до кого говорю? Ти мене чуєш? - Покоївка не здається і, підійшовши до мене, починає струшувати за плечі, та так сильно, що у мене відразу перед очима виникають літаки, які курсують туди-сюди на нереальній швидкості.
   
    - Відпустіть мене! Відпустіть! - Я не витримую та підриваюся з ліжка, на котрому до цього сиділа, та войовничо дивлюся їй в очі. Ну я надіюся, що войовничо, адже за останній час я сильно змарніла, і в фізичному, і в моральному плані. - Я не хочу одягати це чортове плаття! Якщо хочете, то самі одягайте його на себе!
   
    Випльовую до слуги, а потім переводжу погляд на цю сукню, котра має по плану приносити радощі, насолоду, оптимізм... А викликає у мене тільки ненависть, злість, страх... Атрибут щасливої дівчини тепер для мене гірше поховального вінка, котрий ставлять на могилу... Як так сталося? А дуже просто, варто тільки тверезо усвідомити, що трапиться буквально через деякий час у моєму житті.
   
    - Ти вирішила всіх підставити показавши свій характер? Вирішила всіх підвести під роздачу? - Ось і відкривається справжнє обличчя цієї жінки, воно наразі кривиться в такій жахливій гримасі, що у мене починають закрадатися деякі думки... А чи випадково ця жінка не являється матір'ю Девіса? Наскільки це взагалі може бути правдою? Судячи з поведінки та гнилого характеру цієї персони, то це доволі правдоподібне припущення.
   
    - А що таке, не подобається, коли відносяться так же по свинячому, як то робите ви? - З єхидною усмішкою на устах вимовляю я до баби, бо уявляю, що вона справді матінка Девіса, і таким чином я хочу вилити на неї весь той бруд, котрий у мене є всередині на цю бісову сім'ю.
   
    - Що ти сказала, малолітка? Та я зараз тебе...