«Солодка печаль»
Девід Ніколлз

Солодка печаль
Девiд Нiколлз


Чарлi не був одним з тих, хто цитував Шекспiра й зачитувався «Королем Лiром». Проте якби вiн колись мав нагоду, то неодмiнно подякував би драматурговi. За що? За ту зустрiч iз Френ. Випадковий дiалог i запрошення взяти участь в аматорськiй виставi «Ромео i Джульетта». Чарлi був абсолютно байдужий до театру. Але не до Френ. Тож як вiн мiг вiдмовити iй? І закрутилося, неначе у Шекспiра: пристрастi на сценi й почуття поза грою, романтичнi зустрiчi пiд балконом у свiтлi всезнаючого мiсяця. Це саме воно – перше кохання, таке солодке i щемке. Здаеться, що все це назавжди. Та, може, лише здаеться?..





Девiд Нiколлз

Солодка печаль



© Maxromy Productions Ltd, 2019

© DepositPhotos.com / Garetsworkshop, обкладинка, 2021

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2021

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2021


* * *


Ганнi, Максу i Ромi





Те, що ми, чи принаймнi я, впевнено називаемо спогадом – а саме мить, епiзод, факт, що зазнав фiксацii i вiдтак був урятований вiд забуття, – насправдi е формою оповiдi, що постiйно вiдбуваеться в головi й часто змiнюеться у процесi. Тут залучено надто багато суперечливих емоцiйних iнтересiв, щоб життя коли-небудь стало цiлком прийнятним, i, можливо, у цьому й полягае робота оповiдача – упорядкувати подii так, щоб вони вiдповiдали цiй метi. У будь-якому разi, говорячи про минуле, ми брешемо з кожним вдихом.

    Вiльям Максвелл. Бувай, до завтра






Частина перша. Червень


Це було лiто, коли вона давно не була учасницею. Вона не належала до жодного клубу й не входила нi до чого у свiтi. Френкi стала неприкаяною людиною, яка тинялась у дверях, i iй було страшно.

    Карсон Маккаллерз. Учасниця весiлля




Кiнець свiту


Кiнець свiту мав настати у четвер, о п’ять хвилин до четвертоi, одразу пiсля дискотеки.

Досi такi глобальнi катастрофи проявлялися в нас у Мертон-Грейнджi хiба в чутках про апокалiпсис, що виникали раз чи двiчi на семестр, переважно за тих самих обставин. Жодноi банальностi на кшталт сонячного спалаху або падiння астероiда. Натомiсть який-небудь таблоiд оприлюднював пророцтво мая, якесь поверхове зауваження Нострадамуса або моторошну симетрiю календаря, i ширилася чутка, буцiмто нашi обличчя розплавляться просто серед пари фiзики.