«Найкраща помічниця для крихіток боса»
Астра Вєєр

На ходу поправляючи піджак, подумки промовляю всі можливі фрази для правильних відповідей на співбесіді. Повинна пройти. Обов'язково повинна. Нехай тільки не візьмуть! Тоді я... тоді напевно без роботи залишуся.

Моя мрія працювати в корпорації "Новайл Стар" скоро стане реальністю. По телефону відразу не відмахнулися, сказали, що чекали мене. Якщо покликали на співбесіду, та ще й відразу з документами, значить, їм потрібна я.

Ох-х... страшенно хвилююся.

І нові туфлі не варто було на таких підборах надягати. Адже я зібралася і підготувалася, як на сайтах вчили. Сувора темно-сіра трійка, біла сорочка з високим комірцем. Волосся зав'язала у пучок, мінімум косметики і на довершення ці незручні туфлі, вони мені вже ноги натерли. Але нічого, потерплю. Посада помічника економіста повинна бути моя.

Біля входу в корпорацію моє серце завмирає у передчутті. Сповільнююсь і неквапливо пливу. Залишається кілька кроків. І вітаю тебе, нове життя!

- Гей, ти взагалі на дорогу дивитися збираєшся? - мій урочистий вхід у корпорацію перериває водій блискучого білого позашляховика.

Це ж так розмріялася, що завадила йому, панові.

- Вибачте, але тут пішохідна зона, - а нехай знає, роз'їздився тут.

Водій кидає кермо і жваво вискакує з автівки.

- Ти з корпорації? Спеціально мене чатувала? - мружиться і немов мене всю сканує. Відчуття такі, що роздів догола. Ось уже і щоки горіти починають.

Додає збентеження вигляд молодого чоловіка. Йому не даси більше тридцяти, але і не зовсім вже хлопець. Смаглявий, чорнявий, а очища глибокі і сині-сині. Замилувалася його гарним прямим носом і пустотливою ямочкою на вольовому підборідді. На ньому з одягу потерті стильні джинси, футболка, що облягає налиті біцепси. Не схоже, що в офісі працює, де повинен бути суворий дрес-код.

Угу… Все зрозуміло.

З огляду на те, що чоловік високого зросту, підтягнутий і помітно стежить за собою - він точно модель. Такого легко уявляти на обкладинках журналів або де-небудь у рекламних роликах з білозубою посмішкою до вух. А що? Зубну пасту треба ж комусь продавати. Цей якраз підійде.

Ну красунчик, що тут додати. Тільки нехай йде повз, бо я поспішаю.

- Так, я з корпорації, - перед моделями правдиво не звітую. - Але ви мене не плутайте зі своїми прихильницями, у мене є справи важливіші.