«Фіктивний спадкоємець для боса»
Астра Вєєр

Розділ 1

Соня

Настільки я давно не хвилювалася. На місці не сидиться, не танцюється. Музика у клубі дратує, а не бадьорить. І зараз мені починає здаватися, що зі мною не так все й погано. Та я нормальна дівчина, лише трохи заплуталась.

Тільки з моєю думкою не всі погоджуються.

- Соню, ти ніколи не вирвешся з комплексів після колишнього хлопця. Зберися, кому кажу! - підбиває на рішучість Ліна, моя подруга.

- Назавжди залишуся самотньою, ти хочеш сказати? - перекрикуючи музику, я уточнюю.

- Ти вже рік як одна. Хто знає, скільки ще так триватиме? - підтримує загальну думку друга подруга, Свєтка. - І не тільки з чоловіками, тобі ж і на роботі не щастить. Чорну смугу треба терміново лікувати. Сьогодні або ніколи!

Ось це я втрапила…

Хапаю скибочку лимона і жую, кривлячись у душі і на обличчі. Ох, як непросто зважитися на нелегкий вчинок. Я ж ще нічого не зробила, а коліна вже трясуться заздалегідь.

Ми з подругами колишні однокурсниці, завжди готові один одного підтримати або добити. Але важливо, що у біді не кинемо.

Зараз подруги знайшли біду у мене. І наш приїзд у нічний клуб - покликаний позбавити мене від усіх комплексів. Але я щось сумніваюся, як би нові неприємності тут не заробити.

Наші збори у клубі обиралися невипадково за датою. Рівно рік тому я застукала колишнього хлопця з його пишногрудою сусідкою. І не так, щоб підловила випадково. Все як у кіно. Повернулася раніше з роботи, а підлий зрадник щосили розійшовся з сусідкою на нашій канапі. Після моїх розборок, мене ж і вигнали, звинувачуючи, що я нудна та й взагалі набридла.

Знадобився місяць на вихід зі страждань. Начебто життя почало налагоджуватись. Але у кожній особини чоловічої статі я бачила гулящу натуру мого колишнього. Тільки до мене виявляють увагу і намагаються зачарувати - мій нюх вловлює запашок колишнього. Не можу його забути, ненавиджу бабія.

З роботами теж не щастило... За останній рік три місця змінила. Тиждень тому попросили написати заяву, бачте, заступнику боса врізала за те, що він мене лапав.

Мені двадцять чотири, я не дуже досвідчений дизайнер і погано йду на контакт з чоловіками. Справа моя безнадійна, так вважають подруги. Ну і я сама визнаю, зі мною щось точно не так. Тільки дурепи чекають ідеальних і вірних. Треба у реальності жити, а не у романтичних казочках.