«Босу потрібна наречена»
Софія Чайка

Розділ 1

 

  Йому конче потрібна наречена. Терміново. На вчора. Ні — ще пів року тому з’явилась така потреба.

  Саме тоді він збрехав власнику Центру «Сімейне здоров’я», що збирається одружитися. Вже й гарну дівчину приглядів. Хіба ж це складно? От-от, ще зовсім трішки, і закружляє свою кохану у шлюбному танці.

  Він пригадав, як це роблять морські коники, довго й нудно обвиваючись хвостами, і скривився. У більшості молодят при пишному святі у присутності десятків чи сотень гостей це виходить ненабагато краще.

  Літачок, виготовлений з аркуша зі списком потенційних наречених та запущений впевненою рукою, прорізав повітря кабінету й несподівано вилетів у відчинене вікно. Та й біс із ним! Рано чи пізно він однаково опиниться у смітнику, де йому і місце.

  От навіщо у наш час одружуватися? Хімчистки та пральні працюють. Ресторанів — до кольору, до вибору. Безліч жінок готові скласти компанію без усіляких зобов’язань. Провели приємно час і розбіглися по барлогах.

  Ні, одружуватися — не для нього. А от побалакати про це, переконати власника Центру, що до важливого кроку рукою сягнути, можна.

  Зрештою, іншого виходу він не мав. Довелося вигадати собі наречену і защораз під час розмови телефоном чи скайпом обіцяти передати їй вітання. А от переконати, що вона ненавидить фотографуватися, і тому спільних світлин в природі не існує, виявилося складніше. Однак він впорався. Сказав, що образ коханої носить в серці.

  Нічого поганого в цьому він не бачив, бо доволі невинна брехня жодним чином не позначалася на якості його роботи. А без очікуваних Оскаром слів він не отримав би посаду головного лікаря сучасного Центру та продовжував би працювати за мізерну зарплатню під тиском керівництва у міській лікарні. Попри чималі досягнення, підвищувати його там ніхто не збирався, а на посаду завідувача відділення призначили ще молодшого за нього сина директора м’ясокомбінату.

  Так, наречену він вигадав, зате вже пів року звітується лише перед власником «Сімейного здоров’я». Справжній бос. Саме так назвав його Оскар, коли відкривав новітню установу, і відтоді продовжують кликати всі працівники Центру. Вус вже до цього звик. Невже доведеться відвикати?

  Та це не найгірше. Взагалі дурниця. Хай звуть, як хочуть.

  Але де ж йому знайти наречену? Фіктивну і терміново.