Вірш «Я кину все, я вірю в кілометри»
Ліна Костенко

Вірш «Я кину все, я вірю в кілометри» Ліна Костенко – це глибоко ліричний твір, який не може лишити читача байдужим, бо багатьом, мабуть, знайоме відчуття, коли хочеться втекти від самого себе і власних почуттів. От і у поетеси виникло таке бажання, яке і вилилось потім у поетичне творіння, у якому вона звертається до Деметри, богині землі, яка може відкрити їй усі дороги.

У вірші письменниця говорить вустами ліричної героїні, душа якої страждає від невзаємного кохання. Ці почуття такі сильні, що від них хочеться кудись втекти чи заховатись, тому й здається, що далека дорога і зміна місця перебування здатні врятувати. Героїня вірить, що кілометри, які будуть розділяти її з тим, кого вона любить, але разом їм не бути, зможуть стишити її біль, та чи справді це так?

Кохання без взаємності – це спершу солодкий біль, а потім просто страждання, бо сильні почуття не проходять швидко. Люди це знають, а боги? Героїня вважає, що Деметра зможе її зрозуміти і допоможе врятуватись від душевного болю, «розмотавши шляхи». Бо у ті моменти, коли неможливо впоратись власними силами, лишається звертатись до богів.

Дальня дорога і нові місця – ось «пігулка» від смутку і розбитого серця. Можливо, хоча б на деякий час це принесе полегшення ліричній героїні і заспокоїть її душу, що вже встигла настраждатись…

Читайте також усі 👉 Вірші Ліни Костенко 👈 на нашому книжковому сайті Читака.