«Вона для мене під забороною»
Ася Сергєєва

Розділ 1

  Варя

  Стрибаю біля шафи, нервово заламуючи руки. Що вдягнути, в чому піти? Перше реальне побачення з віртуальним хлопцем під загрозою. Я ж його не бачила ще ніколи, а раптом не сподобаюся? Раптом він мене не впізнає?

  - Варю, заспокойся! Твій загадковий містер впаде, щойно побачивши тебе, - хихикає поруч Ліка, моя подруга, простягаючи чергову сукню.

  - Сподіваюся, не від жаху знепритомніє, - хвилююся заздалегідь.

  - Та все пройде відмінно, - заспокоює і далі подруга. - Ви спілкувалися в мережі більше трьох місяців. Вже багато, щоб зрозуміти, яка він людина. Прийде хлопець на зустріч, і тут така красуня з'явишся ти. Він схопиться за серце і скаже, що ти найкраще, що з ним колись траплялося. Потім на побачення підете, погуляєте і... А можна я теж піду? Сховаюся і подивлюся хоч, який він?

  - Ні, не варто в перший раз, - я більше сумніваюся, ніж подруга. - Якщо він, дійсно, нормальний або побачення не стане останнім, тоді я сама тебе з ним познайомлю. Краще не поспішати. Раптом я йому не сподобаюся, а ми вже налаштувалися, мало не посватали мене.

  - Гаразд, почекаю вашого наступного побачення. Але ти поспішай, треба вже виходити.

  Ой-ой, біжу до дзеркала наводити порядок з волоссям. Укладатися не хочуть, абияк закріпили ми їх шпилькою. Зачіска готова. Трохи підфарбувалася. З сукнею зважилася, вибираючи для першого разу яскраво-синє, що підкреслює фігуру і мої очі. У більш відкритому і короткому вбранні піти не наважилася, але і занадто строгий костюм відкинула. На золотій середині наші думки з подругою зійшлися.

  Разом з Лікою виходимо, вона мені бажає чудово провести час і просить після побачення їй відразу про все розповісти. І ось я вирушаю на зустріч у невідомість. Хто там буде, який він? Складно сказати, крім того, що хлопцю подобається слухати схожу музику, знає іноземні мови і захоплюється спортом.

  Біля фонтану мало народу і в основному всі парочки та сім'ї з дітьми. Ось і добре. Так простіше буде хлопця відшукати. Він сам запропонував приїхати без допомоги зв'язку, і там, на місці, один одного відчути.

  Стою, виглядаю перехожих і намагаюся їх відчувати.

  Та це ж він! З іншого боку до фонтану підходить хлопець, наче високий, як себе описував мій загадковий містер.