«Вікенд для боса»
Анна Харламова

Глава 1

  Ти увірвався в моє життя знову.
    Хоча… ти ніколи його не полишав.
    Ти забрав моє серце п’ять років тому.
    Я подарувала тобі своє серце п’ять років тому.

  Глава 1.

 
    Рія.
   
    Нью-Йорк.
    Теперішній час.
   
    Я повернулась до Нью-Йорку у звичний галас, метушливі вулиці та жвавий рух автомобілей. Знаю, що звикну вже до цього всього за кілька днів, але після того спокою, який я відчувала два тижні за містом Бостона, - важкувато адаптуватись в першу годину. Я якраз ловила таксі, коли почула дзвінок в кишені своїх джинсів. Це була Різ, я це знала сто відсотково, я нещодавно їй відправила повідомлення, що я вже у місті.
 

  Я дістала телефон, продовжуючи виглядати в жвавому русі авто, хоч одне вільне таксі. Натиснувши кнопку, я приклала вухо до телефону і промовила.

  — Привіт, сестричко!
    — Привіт, маленька моя. — Я чула життєрадісний голос своєї сестри і усміхалась, радіючи тому, що вона щаслива. — Я закохалась! Закохалась! — Запищала Різ.

  Я встала, як вкопана біля дороги і забулась, що ловила таксі і в мене його вкрала якась хитра пані з жовтим волоссям. Фігня! От і сідай в нього – ви так пасуєте одне одному жовте таксі і такий самий колір волосся.

  — Хто цей щасливчик?

  Гул автівок заполонив все довкола і я аж підстрибнула. Все-таки після співу пташок – це занадто.

  — Мій бос. — Я відчувала її усмішку через слухавку. — Я хочу, щоб ви з ним познайомились якнайшвидше.
    — Ніфіга собі! Ого! — Я реально очманіла від інформації, яку почула, і мене захопили спогади. Колись і я була зі своїм босом… але він знищив все, що було між нами і змусив мене ці всі роки приходити до тями. Нажаль, я не дуже дала цьому раду, але я намагаюсь, тож я повернувшись зі своїх спогадів, щиро промовила. — Я теж хочу з ним познайомитись.
    — Клас! Як я рада! Рія, моя люба сестричко, я така щаслива! — Затараторила вона і додала. — Якщо ти не проти - його брат повечеряє з нами?
    Біля мене проїжджає таксі. Порожнє. МОЄ.
    — Різ, люба… я ловлю таксі, скинь мені інформацію де і коли… І я буду. — Махаю рукою і ловлю собі авто. Нарешті.
    — Так, звісно. Все скину. Я так рада, що ти повернулась, сестричко!
    — І я. І я рада Різ. Цілую і до вечора.
    — Цілую.