«У серці мільярдера»
Уляся Смольська

Глава 1

  КНИГА ДРУГА

  Початок історії читайте в книзі "У владі мільярдера"

 

  Юліан

 

  Це крінж.

  Іспанський сором.

  Повний відстій.

  Ще годину тому все було ідеально, а зараз…

  Поява Жасміни стала неабиякою несподіванкою для мене.

  Ні. Навіть не так. Не несподіванкою. Цілковитим шоком.

  А вразив не її прихід в момент присутності Олі, а вбитий і сповнений зневіри погляд.

  У мене все було розраховано і розплановано до останньої хвилини. Я хотів зробити їй сюрприз, а у підсумку отримав його сам. До того ж у подвійному розмірі. Одночасний візит обох дівчат до себе додому.

  Зранку нічого не віщувало біди. П’ю подвійне еспресо, приймаю душ. Мозок трішки гальмує після зміни поясів і нічного перельоту. Але такий стан на довго не затримується. Один-два дні і я знову звикну до нашого часового поясу.

  За останній рік поїздки до Канади почастішали і стали для мене звичними. Батьки мають бізнес в Оттаві і обов'язки керівника поклали на мене. Кожне відрядження закінчується вдалим контрактом, але на цей раз довелося помучитися та й ще піти на деякі поступки заради вередливого клієнта. Втрачати містера Джонса не хотілося. Зазвичай усі договори укладаються в центральному офісі Оттави, але на цей раз я поїхав до його рідного Саскатуну, бо старий пеньок вирішив відсидітися в себе вдома, бо бачте, погода не задалася. Довелось мчати в засніжений Саскатун. Тому й затримався на день довше. Ще й погодні умови не дали вилетіти наступного дня. Здійнялася хуртовина і пілот мусив перечекати негоду.

  Владнавши усі бізнес-справи я повертаюсь додому. Замовляю ресторан і шикарний букет для Жасміни. Розумію, що скучив за цим біловолосим маленьким чудом. Для мене не притаманно відчуття туги за чимось чи за кимось. Аж тут така зміна. Згадую великі блакитні оченята і млоїть у ямці. Дуже дивно відчувати для себе нові почуття. Я взагалі поруч з нею сам на себе не схожий.

  Стою на кухні і згадую смак млинців, які Жасміна так старанно смажила для мене. Перед очима стоїть її зосереджене і у той самий час миле й наївне личко. Губ мимоволі торкається усмішка. Підношу до рота чашку і роблю ковток кави. Малятко зрадіє моєму сюрпризу. Тільки дочекаюся кур'єра з букетом і помчу до неї. Уявляю, як вона зрадіє, коли побачить мене.