«Тигролови»
Іван Багряний

Тигролови
Іван Багряний

Роман Івана Багряного «Тигролови» (1944) – перший великий твiр письменника, в якому вражаюче правдиво зображено страшну людську трагедiю в часи сталiнських репресiй. Герой роману, як тисячi й тисячi тих, хто потрапив у лабети НКВС, приречений канути у безвiсть, щезнути. Та не такий Григорiй Многогрiшний, нащадок славетного козацького роду, щоби скоритися долi. Його веде вiра у свою силу i правду. Це й допомагае йому вистояти за будь-яких обставин, повернути собi свободу, а разом з нею i життя.

Іван Багряний

Тигролови

Цього

«Рассудком не абнять!

Аршiном- не iзмерiть!»:

…ДАЛЬЛАГ…

…БАМЛАГ…

…СЄВЛАГ…

…КАРЛАГ…

…УСТЬЛАГ…

…МУРЛАГ…

…ПЄЧЛАГ…

…ГУЛАГ!!!-

По цiлiй еСеСеРi.

Нi, це

«Рассудком не абнять!

Аршiном- не iзмерiть!»-

Оцих от радiсних понять

В комунiстичнiй сферi;

Понять про те, як Труд отут

Зробився ж величавий!

Став «делом честi»

І «геройства»,

«Доблестi»

І «Слави!»

* * *

Багнети варти,

Зуби псiв

І зуби сталiнських дротiв,

Льодовi карцери,

й палки,

І емведiвськi п’ястуки,

І матюки,

Бруднi плювки

І власних слiз гiрких

Рiчки…

    Іван Багряний. «Антон Бiда – Герой Труда»

Частина перша

Роздiл перший

Дракон

…Вирячивши вогненнi очi, дихаючи полум’ям i димом, потрясаючи ревом пустелi i негра i вогненним хвостом замiтаючи слiд, летiв дракон.

Не з китайських казок i не з пагод Тибету – вiн знявся десь з громохкого центру краiни «чудес», вилетiв з чорного пекла землi людоловiв i гнав над просторами… Над безмежжям Уралу… Через хащi Сибiру… Через грiзний, понурий Байкал… Через дикi кряжi Забайкалля… Через Становий хребет, – звивався над ним межи скель i шпилiв… Високо в небi сiючи iскри й сморiд, летiв i летiв у безмежнiй ночi.

…Палахкотiв над проваллями… Звивався над прiрвами… Пролiтав iз свистом спiраллю над диким бескиддям i нагло зникав десь у надрах землi – занурювався, як вогненноокий хробак, зi скреготом i хряском у груди скелястих гiр, свердлив iх з блискавичною швидкiстю, розсипаючи iскри. Зникав… І раптом вилiтав з-пiд землi далеко, мов пекельна потвора, потрясаючи реготом нiч.