«ТРОє і одна»
Ірен Роздобудько

Аделіна в юності покинула рідне містечко під Київом і, випускниця з яскравими сподіваннями, поїхала будувати життя в Америку. За кілька десятиліть вона повертається до батьківської хати у передмісті, сподіваючись знайти спокій. Зустріч із друзями дитинства — колишньою однокласницею Миросею, витівником Сцяничем та підприємливим Ієронімом — видається теплою та безтурботною, поки лунають перші вибухи війни. І саме тоді з’являється він — Ніколаєнко, велике кохання всього життя Аделіни. Коли трохи друзів збираються в саду під грушами, війна руйнує їхню ідилію: місто сповнюється страхом, а стіни знайомих будинків розколюються на уламки. Разом вони переживуть тепле літо перед війною та криваву втечу під час лютневого штурму. І тоді зрозуміють: усі «ніколи» перед істерикою війни втрачають сенс, а єдиним виміром залишається життя тут і зараз.

Чому варто прочитати

• Справжні персонажі 60+. Замість кліше «дідусі й бабусі», героями є люди, які й досі вміють закохуватися, сміятися й кидати виклик долі. Аделіна, Миросєя, Сцянич, Ієронім і Ніколаєнко проживають у собі ціле життя — й у своєму віці не менш оповнені пристрастями, ніж у юності.
• Український сучасний контекст. Війна 2022 року постає не як фон, а як невід’ємна частина сюжету: відчуття небезпеки, розгубленість і водночас неймовірна солідарність героїв у підвалах і садках найближчого передмістя. Роздобудько відтворює ті дні з реалістичною точністю: страшні ночі у незручних сховищах, вибухи, що огортають місто, безкінечне очікування новин і взаємна підтримка.
• Тема «повернення додому» й переосмислення життя. Аделіна повертається, думаючи, що старі образи вже поодивіли, але рани минулого виявляються глибшими, ніж вона гадала. Разом із друзями вона проживає оновлену історію дружби і перше кохання — і знаходить ті цінності, які нікуди не зникли.
• Філігранний стиль і тепло розповіді. Мова Ірен Роздобудько мелодійна, наповнена ностальгією та іронією, спогадами й несподіваними жартами. Вона ніби веде розмову напряму з читачем, неначе старий друг, запрошує у свій «сад груш», де спершу всі ситі сміхом і спогадами, а потім — згадують про найважливіше.
• Соціальна й філософська глибина. Роман не просто про друзів і кохання — це історія про той борг часу, який кожен із нас має сплатити: за юність, за втрати, за здобутки. «Що таке п’ятдесят років самотності порівняно з вічністю?» — питає авторка й показує: врешті все складеться так, як мало бути, якщо вмієш цінувати мить.

Кому сподобається ця книга?

• Тих, хто любить історії про «третє коло» долі, коли давні почуття спалахують наново посеред хаосу.
• Шанувальникам сучасної української прози з емоційним і чесним поглядом на реальність.
• Усім, хто прагне прочитати роман не лише про війну, а про життя, відданість, дружбу й любов попри вибухи й розруху.
• Тим, хто цінує літературу, що запам’ятовується не сюжетними трюками, а теплом людських сердець.

«ТРОє і одна» — це не просто книга, це ковток свіжого повітря в непрості часи. Якщо ви хочете прочитати історію, яка залишить по собі не лише смуток і надію, а й віру в людей, — ця книжка саме для вас. Дозвольте їй розповісти, що навіть серед зруйнованих будинків і вибухів можна знайти шлях до серця.