Вірш «Сипле, сипле, сипле сніг»
Іван Франко

Вірш «Сипле, сипле, сипле сніг» Івана Франка вперше було надруковано у 1896 році. Зимова пора – це період року, якому зазвичай радіють діти і дорослі, бо все навколо стає таким гарним і білосніжним від снігу. І у творі також описується той момент, коли з неба падають міріади сніжинок. Здавалося б, настрій вірша має бути піднесений і святковий, але ні.

Тут сніг несе не красу, а холод і смуток. Білим килимом він накриває землю, ховаючи під ним усю ту красу, яку ще донедавна можна було спостерігати. А мороз і холод проймають землю так глибоко, що дістають аж до коріння дерев. Від такої картинки, яка постає перед очима, може навіть виникати відчуття, що на деякий час все помирає.

Для Івана Франка зима була періодом тиші, навіть депресії, бо сил стає дуже мало, бажання кудись зникають, а життєвої енергії майже не відчувається навіть у тих, хто раніше був активним. Та все ж не варто однозначно трактувати цей твір, оскільки його сприйняття може залежати від настрою і стану людини, яка його читає.

Учні молодших класів у школі, наприклад, його вивчають як віршик про красиву зиму – сніжну і морозну. А от дорослі читачі зможуть відчути настрій поета і зрозуміти, про що він хотів розповісти, якими думками і переживаннями ділився у цьому творі.

Читайте також усі 👉 Вірші Івана Франка 👈 на нашому книжковому сайті Читака.