«Приручити боса»
Лаванда Різ

Глава 1

  — Подруго, довірся мені, в цьому немає нічого складного, — шепоче Каріна з виглядом експерта. — Зате одразу перестанеш киснути та забудеш свого Ігоря. Цей козел не заслуговує, щоб ти продовжувала за ним сохнути.

  — Я теж не розумію, навіщо згадувати того, хто тебе так нахабно кинув, — підтискає пухкі губки Леся. — Плюнула через плече, грюкнула дверима і вибила клин клином. Давай, Авроро, ти зможеш. Це просто. Вперше, чи що? Підійшла, сказала якусь дурість і познайомилася. Ти у нас красуня, ти будь-якого мужика в цьому барі зможеш зняти. Глянь, який кадр сидить за стійкою. Я тільки глянула, а в мене вже мурашки.

  Ці дві ненормальні притягли мене до одного з елітних барів, щоб, за їхніми словами, «зняти любовну тугу». Особливість цього бару в тому, що сюди ходять «пристойні», як запевнила мене Каріна, щоб зняти напругу, що накопичилася за робочий тиждень. І не тільки хорошим алкоголем, нагорі є «номери для побачень», де можна бурхливо виплеснути емоції і при цьому не обов'язково знайомитися зі своїм партнером «на один раз» ближче, ти можеш навіть назватися іншим ім'ям. Тут не платять за секс, тому повії тут не пасуться. Ось така оригінальна політика бару і вони за цим суворо стежать. Жодних екскорт послуг чи наркотиків, тільки дорогі напої, приємна атмосфера та перепих за взаємною згодою. Хоча, звісно, існує певний ризик, бо навіть серед пристойних багато придурків. Але мої подруги повадилися сюди заглядати після чергової любовної невдачі, щоб забутися в обіймах якогось забезпеченого, дорослого і харизматичного.

  Кинувши погляд у бік барної стійки, куди мені вказала Леся, важко зітхаю. Там справді сидить втомлений бог після напруженого робочого тижня. Іноді характер людини можна побачити навіть у профіль, і щось мені підказує, що цей зовні привабливий чоловік доволі складний тип з крутим норовом. Темне волосся, стильна стрижка, широкі плечі та граючі м'язи спини під світлою сорочкою. Комір розстебнутий, рукави закочені по лікоть, гарні руки, сильні і мені чомусь здається, що владні. Від нього йде така енергетика, що навіть бармен бентежиться.

  — Давай, Авроро, сьогодні твій день. Відпусти всі думки, — підштовхує мене Каріна. — Якщо ти цього не зробиш, то ти жалюгідна невдаха, яка любить себе жаліти.