«Полонянка чудовиська»
Саша Вовк

Пролог

  Арсенія

  — Нова наложниця? — поцікавилася вона у Тимура, встаючи в позу.

  — Ти сьогодні рано, — проігнорувавши її питання, кинув холодно чоловік. — Втім, роздягайся і йди у ванну, я скоро підійду.

  — Сексу втрьох не буде?

  «Що? Вона, сподіваюся, жартує! Або у мене просто проблеми зі слухом», — остання думка, що промайнула, була сповнена надії. Тому що вірити, в те, що я дійсно почула нотку жалю у її питанні відмовлялася. Мене ніколи не приваблював секс утрьох. Особливо де бере участь ще одна жінка.

  А ще я інтуїтивно розуміла, що переді мною зараз знаходитися одна з наложниць Тимура. Цей факт радував і засмучував одночасно.

  Точніше, я повністю загубилася в своїх почуттях. З одного боку, я розумію, що це, звичайно, добре, тому що Тимуру дійсно є кого трахати. А це значить він не буде намагатися затягнути мене в ліжко. Та й взагалі, як сказав Док, Тимур завжди дотримується свого слова. А він пообіцяв мене не чіпати. Але, з іншого боку, щось гризло мене зсередини, і дуже ретельно.

  Якщо бути чесною зараз самій перед собою, то я ревную Тимура до цієї жінки.

  Несподівано в кімнату забіг Драко, тим самим відволікаючи мене від тяжких думок. Його очі горіли люттю, а все його тіло було явно напруженим. Він швидко опинився поруч з Тимуром, не удостоюючи поглядом нікого, крім нього.

  «Що вже сталося? Нас що чекає величезна жопа або кінець світу?» — в ту ж секунду промайнули думки в голові, а моя інтуїція закричала, що це пов'язано зі мною.

  Інтуїція не помилилася, слова Драко це підтвердили:

  — Двоє зі смертників втекли, близько двадцяти хвилин тому в бік Північного лісу. Жрець оголосив позапланове полювання і запропонував... — він ковзнув по мені нечитабельним поглядом і знову повернув всю свою увагу Тимуру. — Загалом нагородою стала ніч з новенькою. Арчі скористався своїм правом, яке за ним залишив Монарх. І поширює цю нагороду не тільки на майстрів, але також на їх учнів.

  Обличчя Тимура перекосилося в гримасі гніву, а по його вилицях стали бігати жовна, він рикнув і з силою вдарив кулаком об стіну.

  — Уб'ю сволотуу! Через три хвилини збір біля виходу на північний ліс, за кожну секунду запізнення десять батогів, — сказав як відрізав він, розвертаючись і віддаляючись в суміжну кімнату.