«Пісня про Нібелунгів»

Вірш «Пісня про Нібелунгів» – це епічна поема, написана невідомим німецьким автором. Відомо лише те, що з’явився твір у кінці 12 – на початку 13 століття, а складається він з 39 частин, названих «авантюрами». Виходячи зі змісту, можна зрозуміти, що автор точно жив серед лицарів (або й сам ним був) і був свідком численних конфліктів між феодалами, які ускладнювали життя простих людей.

Зіткнення добра і зла – ось провідний мотив поеми, а її головна ідея полягає у засудженні вчинків феодалів, які створювали незручності народу. Хто такі Нібелунги – зрозуміти складно, оскільки походження цього слова так остаточно й не було з’ясовано, але у творі спершу так називали казкових істот, а потім – бургундів.

Центральним персонажем, про якого розповідається у поемі, є Зігфрід Нідерландський, який прославився своїми подвигами. Наприклад, це йому вдалось впоратись з нібелунгами і забрати собі скарби, які вони охороняли. Більше того, богатир отримав шапку-невидимку і викупався у крові дракона, якого власноруч вбив. Так він став непереможним воїном, чути про якого поширились дуже далеко. А коли він дізнався про надзвичайно красиву дівчину – сестру бургундського короля, то вирішив, що вона обов’язково має бути з ним. Тому й поїхав Зігфрід у Вормс, щоб зробити їй пропозицію руки і серця. Та виявилось, що не все так просто.

Головний герой цілий рік не бачив свою обраницю, хоч і жив при дворі короля. Просто дівчину охороняли її брати, тому богатир не міг з нею зустрітись. А от вона на нього дивитись мала змогу – через вікно у своїй кімнаті.

А коли сакси оголосили війну бургундцям, Зігфрід був першим, хто прийшов на допомогу. Він очолив військо і пішов з ним на війну. Коли воїни разом з головним героєм і Гунтером (одним з братів дівчини) повернулись з перемогою, було влаштовано гучне святкування. От тоді Зігфрід і Крімхільда вперше зустрілись… А що було далі з ними та іншими персонажами, розповість поема.