«Не зарікайся»
Лаванда Різ

Глава 1

  Пролог

  Випадкова зустріч з незнайомцем перевернула моє життя догори дриґом. Тікаючи від мерзотника, за якого мене ледь не змусили вийти заміж, я примудрилася врізатися в авто пихатого красунчика, а вже за пів години, що зовсім на мене не схоже, дати згоду на фіктивний шлюб. У мене на цю аферу були свої причини, не тому що я тепер його боржниця. Між нами начебто ніякої симпатії, лише взаємовигідна угода. …От тільки чомусь погляди цього вродливого гонористого чоловіка стають дедалі промовистими, натяки багатозначними, а у мене паморочиться в голові від його дотиків. Чи дійсно він відпустить мене через три місяці, як домовлялися? І чи зможу я піти після того, як однієї ночі, піддавшись пристрасті, з власної волі віддала йому свою невинність?

  ***

  — Ксано, нам із батьком треба з тобою поговорити, — мама несподівано перериває мою репетицію і, помітивши хвилювання на її обличчі, навіть не встигаю розсердитись за те, що вона увійшла до кімнати без стуку. Мама знає, як для мене важливо готуватися до чемпіонату зі спортивних бальних танців, тому я тренуюся кожної вільної хвилинки. Але трапилося, напевно, щось серйозне і неприємне, якщо вже вона мені навіть у вічі не дивиться. Киваю, вимикаю музику і спускаюся слідом за нею на перший поверх.

  Батько, чорніший за хмару, сидить у вітальні з таким виглядом, ніби втома розчавила його зсередини, комір сорочки розстебнутий, у руці недопита склянка з алкоголем. Ще один доказ того, що на нашу сім'ю обрушилося щось жахливе, бо батько практично не п'є. Востаннє він пригубив віскі три роки тому після похорону свого брата.

  — Тату, що відбувається? Краще скажіть мені прямо й одразу, без спроб зайти здалеку, — сідаю поряд із ним, торкнувшись його руки. Батько тяжко зітхнув, але в очі глянув мені не відразу.

  — Я збанкрутував, дочко. З тріском. Справа мого життя рухнула в один день. Нам доведеться продати будинок, машини, інше майно, щоб розплатитися з банком. Прийдеться перебратися до двокімнатної квартири твоєї бабці на околиці і починати життя з нуля, але вже з більш скромними потребами. Твої танці теж доведеться покинути, Ксано. Я не зможу оплачувати всі ці костюми та поїздки. Мені дуже шкода.

  Миттєво вкриваюсь холодним липким потом.