«Наша спільна брехня»
Ксана Рейлі

Пролог

  Знову він запізнюється. Я дивилася на екран свого смартфона в очікуванні Сави. У перший же день навчання мій найкращий друг вирішив запізнитися. Я, звісно, не маю нічого проти, але не тоді, коли йому потрібно підвезти ще й мене. Я опустила погляд на свої червоні замшеві туфлі, а тоді розправила руками чорну спідницю. У мене все має бути ідеально, враховуючи зовнішній вигляд. Витягнувши дзеркальце та блиск для губ з сумочки, я підвела свої губи, а тоді роздратовано видихнула, оглядаючись по сторонах. Нарешті я побачила чорну іномарку, що під'їжджала до воріт.
  — І пів року не пройшло, — буркнула я, коли сіла в автомобіль.
  — Вибач, Лілі, але довелося дуже довго просити у брата, щоб він позичив сьогодні мені свою автівку, — сказав Сава, усміхаючись.
  Я завжди милувалася його усмішкою, а ті ямочки зводили мене з розуму. Тільки він про це не знає, і я сподіваюся, що ніколи не дізнається.
  — Поїхали вже, а то запізнимося в перший же день.
  — Ми вже випускники, — мовив Сава та різко рушив, — нам можна.
  — А то нічого, що перший урок у нас в Анатолія Дмитровича? Він терпіти не може тих, що запізнюється.
  — Лілі, ну скільки можна? — хлопець закотив очі. — Вимкни свій режим відмінниці. Я дуже добре знаю, що ти не така.
  — Мені доводиться такою бути. До того ж не забувай, що я — президент нашої школи.
  — Була ним. Можливо, цього року оберуть когось іншого.
  — Кого? — спитала я і косо подивилася на свого друга. — Крім мене це нікому не потрібно.
  — Може, я подам свою кандидатуру. Всі дівчата проголосують за мене.
  — Вони хоча б знають про твоє існування?
  Ми обоє засміялися, бо Сава був далеко не тим хлопцем, яким би цікавилися дівчата в школі. Він з тих правильних і благородних юнаків, про яких можна лише мріяти. В нього були свої амбіції, а також цілі. Він мріяв стати найкращим футболістом нашої шкільної команди, і став ним. Ну а тепер для нього відкрилися двері, щоб зайнятися цим професійно. Я впевнена, що у нього все вийде, бо він справді дуже наполегливий. Сава не з тих, що полюбляють гучні вечірки, дискотеки, алкоголь та цигарки. Він більш домашній і цим дуже сильно приваблює мене. Тільки, знову ж таки, Сава не знає про це. Я закохалася в нього вже давно, але боюся зізнатися йому. Все-таки це може повністю зруйнувати нашу дружбу.