«Моя. Без варіантів»
Лаванда Різ

— Друже, ти колись потрапляв у сексуальне рабство? — Плюхнувшись на диван, спостерігаю, як Данило збирає валізу. Як можна бути таким акуратистом? Іноді мене дратують манери Ольшанського. Інша справа я! Абияк швиденько запхав в сумку білизну і пару чистих футболок та вперед. Головне презики не забути.

Почувши моє запитання, Даня пирхає, не обертаючись:

— Ти вічно, як ляпнеш! Програв себе у карти?

— Що? Ні, звичайно! Я ніколи не роблю таких ставок, я надто дорогоцінний, — іржу, згадуючи нашу ранкову розмову з Майєю. — Мене обігнали на трасі. Прикинь! Мене, затятого гонщика, обігнала дівчина! Я в шоці. Ми посперечалися на бажання, і вона видала таке... два місяці я сплю лише з нею.

Зиркнувши на мене, Данило хитає головою, підходячи до бару. Його це мало дивує, ми із ним стільки разом всього пройшли: універ, армія, тепер ось спільний бізнес. Він мені як брат, лише йому я можу вивертати своїх демонів навиворіт, знаючи, що друг не засудить, бо він сам не святий.

— Скіфе, навіть не знаю, жаліти тебе чи радіти за тебе, — хлюпнувши нам по краплині віскі, простягає мені склянку. — Що ти витворяєш із цими дівками. І хто щасливиця?

— Майя. Та довгонога брюнетка зі шрамом на підборідді. Гаряча штучка, зухвала, люблю таких. Куди зібрався?

— Хочу відвідати сестру. Обіцяв Соні, що ці вихідні ми проведемо разом. Вона сумує за домом і сердиться, що ми з батьками вмовили її навчатися в Англії. Ти ж знаєш Соньку, вона як заведеться бубоніти, півроку мізки клепатиме. Бачте, всі її друзі залишилися в Дніпрі, каже, що вона ненавидить лондонський туман, через який… Стривай, зараз згадаю дослівно: «через цю вогку бридоту мої локони розкручуються і висять соплями», — замислившись, Даня хмикає. — Дівчата люблять вигадувати собі проблеми.

— Ти просто зобов'язаний взяти мене з собою, — кидаю з найсерйознішим виглядом. — О котрій у тебе літак? Спробую дістати квиток. Зі мною вам буде веселіше. Навіть не думай відмахуватись. Я теж давно не був у Лондоні і не бачив твою нестерпну сестричку.

— Мій літак о восьмій. Та вже знаю, як «весело» з вами буває. Ви знову гарчатимете один на одного, Сонька буде скривджено пирхати, а ти з неї кепкуватимеш. Вона мене приб'є, якщо я візьму тебе з собою, — бачу, що Даня вагається.