«Кандід, або Оптимізм»
Вольтер

Кандiд, або Оптимiзм
Франсуа-Мари Аруэ Вольтер

Дiставши виховання в замку барона, молодий чоловiк на ймення Кандiд живе спокiйним життям у товариствi свого вихователя доктора Панглоса. Вiд свого вихователя вiн дiзнаеться, що свiт абсолютно добрий, що кожна звичайна рiч неодмiнно приходить до щасливого кiнця. Так тривало до того дня, поки власник замку не порушив спокою: якось вiн застав милого йому Кандiда дуже близько бiля своеi доньки Кунiгунди i вiдразу ж вiдправив його iз замку, давши йому доброго стусана пiд зад. Змушений пуститися в мандри, молодий чоловiк перетинае рiзноманiтнi краiни, якi покажуть йому, що свiт дуже мало вiдповiдае оптимiстичному вихованню добродiя Панглоса.

Вольтер

Кандiд, або Оптимiзм

Роздiл перший

Як виховали Кандiда в прекрасному замку i як його звiдти вигнали

Жив у Вестфалii, в замку барона Тундер-тен-Тронка, юнак, якого природа обдарувала найлагiднiшою вдачею. Вся душа свiтилася в нього на обличчi. Вiн досить тверезо дивився на свiт i мав простий розум; тому-то, гадаю, i звали його Кандiдом.[1 - Кандiд – вiд лат. candidus – щирий, правдивий.] Старi замковi слуги мали пiдозру, що вiн син сестри барона та одного доброго й чесного шляхтича-сусiди, за якого ця панна нiяк не хотiла вiддатися, бо вiн мiг довести лише сiмдесят одно шляхетне поколiння, а решта його генеалогiчного дерева загинула вiд руiнницькоi сили часу.

Барон був одним з наймогутнiших володарiв у Вестфалii, – в його замку були дверi й вiкна. Велика зала була навiть оздоблена шпалерами. Всi собаки його чорного двору в разi потреби ставали його мисливською зграею; його конюхи були й псарями; сiльський панотець був його двiрським капеланом. Усi вони звали його монсеньйором i смiялися, коли вiн розповiдав небилицi.

Баронеса важила майже 350 фунтiв i через те зажила великоi пошани. Вона дбала про честь дому з гiднiстю, яка ще бiльше надавала iй ваги. Їi донька Кунiгунда, сiмнадцяти рокiв, була рожева, свiжа, огрядна i спокуслива. Син барона здавався цiлком гiдним свого батька. Вихователь Панглос[2 - Панглос – наймення, утворене вiд грецького «пан» (усе) i «глосса» (мова). Тут: у розумiннi – «всезнайко».] був оракулом дому, i малий Кандiд слухав його лекцii з повним довiр'ям, властивим вiковi i вдачi.