Вірш «Двори стоять у хуртовині айстр»
Ліна Костенко

Вірш «Двори стоять у хуртовині айстр» Ліни Костенко розповідає про осінь і кохання. Айстри символізують осінню пору, коли й відбувається дійство, описане у творі. Спершу героїня поетичної композиції просто захоплюється природою і пишними квітами, які бачить довкола, але потім письменниця переводить погляд із світу зовнішнього на внутрішній, на те, що відбувається в її душі.

Жінка згадує чоловіка, якого кохає. Вона знає, що їм разом не бути, що це кохання без відповіді, що їй давно вже пора було б про нього забути. Та як же це зробити, якщо про людину нагадує навколо все – то музика, то айстри, то місце, де вона знаходиться…

З вірша не можна зрозуміти, що саме відбувалось у цьому саду, де героїня спостерігає красу природи. Можливо, тут вони зустрічались, зізнавались у почуттях один одному, а може й говорили про розставання – чітких відповідей поетеса не дає, тим самим підштовхуючи читачів вирішити самостійно, що могло бути між закоханими.

Поки героїня в саду, їй навіть здається, що милий поруч. Але ж в реальності його тут немає, тому й стає їй сумно і самотньо. Їй би й хотілось бути щасливою у коханні, та без того, за ким сумує серце, це просто неможливо. Навіть прекрасні квіти не радують, коли жінка усвідомлює таку просту й водночас складну істину. І лиш двори продовжують стояти «в хутровині айстр»…

Читайте також усі 👉 Вірші Ліни Костенко 👈 на нашому книжковому сайті Читака.