«Зів’яле листя»
Іван Франко

Зів'яле листя
Іван Франко

ЗМІСТ
ПЕРШИЙ ЖМУТОК (1886-1893)
"Не знаю, що мене до тебе тягне..."
"Не боюсь я ні бога, ні біса..."
"Раз зійшлися ми случайно..."
"Твої очі, як те море..."
"Не надійся нічого"
"Я не надіюсь нічого..."
"Безмежнеє поле в сніжному завою..."
"Не минай з погордою..."
"Я не кляв тебе, о зоре..."
"Я не жалуюсь на тебе, доле..."
Епілог
ДРУГИЙ ЖМУТОК (1895)
"Полудне..."
"Зелений явір, зелений явір..."
"Ой ти, дівчино, з горіха зерня..."
"Червона калино, чого в лузі гнешся?.."
"Ой ти, дубочку кучерявий..."
"Я не тебе люблю, о ні..."
В вагоні
"Чого являєшся мені..."
"Отсе тая стежечка..."
"Якби знав я чари, що спиняють хмари..."
"Що щастя? Се ж ілюзія..."
"Як почуєш вночі край свойого вікна..."
"Сипле, сипле, сипле сніг..."
ТРЕТІЙ ЖМУТОК (1896)
"Покоїк і кухня, два вікна в партері..."
"Я хтів життю кінець зробить..."
"Тричі мені являлася любов..."
"Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!.."
"Чорте, демоне розлуки..."
"І він явивсь мені. Не як мара рогата..."
"Матінко моя ріднесенька!.."
"Пісне, моя ти підстрелена пташко..."
"Душа безсмертна! Жить віковічно їй!.."
ПЕРШИЙ ЖМУТОК
(1886-1893)
НЕ ЗНАЮ, ЩО МЕНЕ ДО ТЕБЕ ТЯГНЕ...
Не знаю, що мене до тебе тягне,
Чим вчарувала ти мене, що все,
Коли погляну на твоє лице,
Чогось мов щастя й волі серце прагне
І в груді щось метушиться, немов
Давно забута згадка піль зелених,
Весни і квітів, — молода любов
З обійм виходить гробових, студених.
Себе я чую сильним і свобідним,
Мов той, що вирвався з тюрми на світ;
Таким веселим, щирим і лагідним,
Яким я був за давніх, давніх літ.
І, попри тебе йдучи, я дрижу,
Як перед злою не дрижав судьбою;
В твоє лице тривожно так гляджу, —
Здаєсь, ось-ось би впав перед тобою.
Якби ти слово прорекла мені,
Я б був щасливий, наче цар могучий,
Та в серці щось порвалось би на дні,
З очей би сліз потік полявся рвучий.
Не знаємось, ні брат я твій, ні сват,
І приязнь мусила б нам надокучить,
В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить,
Роздільно нам прийдеться і вмирать.
Припадком лиш не раз тебе видаю,
На мене ж, певно, й не зирнула ти;
Та прецінь аж у гріб мені — се знаю —
Лице твоє прийдеться донести.
НЕ БОЮСЬ Я НІ БОГА, НІ БІСА...
Не боюсь я ні бога, ні біса,
Маю серця гіпотеку чисту;
Не боюся я й вовка із ліса,
Хоч не маю стрілецького хисту.