Вірш «Вже сонечко в море сіда»
Леся Українка

Вірш «Вже сонечко в море сіда…» Лесі Українки увійшов до циклу поезій «Подорож до моря», який став частиною збірки, випущеної у 1893 році. Поетеса описує у цій роботі неймовірну красу природи у момент, коли сонце заходить за обрій, лишаючи слід на морських хвилях. Коли людина, якою б вона не була – дорослою чи юною, бачить такий прекрасний пейзаж, в її душі неодмінно з’являється надія на краще, навіть якщо до цього їй з якихось причин було сумно.

Коли ви будете читати вірш «Вже сонечко в море сіда…» Лесі Українки українською мовою, то побачите у ньому велику кількість епітетів, порівнянь і метафор, які поетеса використовує, щоб точніше і яскравіше передати власні емоції та переживання від спостереження за природою у вечірній час. Для письменниці це не просто явища, які вона бачить, а ніби розмова з живими істотами, якими для неї є і море, і сонечко, і його промінець.

В останній стрічці вірша поетеса прощається з небесним світилом, яке подарувало останній промінчик, але звучать ці слова оптимістично, бо є відчуття, що завтра знову буде світанок, а таке прощання відбувається щовечора, як з давнім другом, якого скоро знову побачиш. Щоб мати можливість перечитувати це поетичне творіння у будь-який час, рекомендуємо скористатись нашим веб-ресурсом.

Читайте також усі 👉 Вірші Лесі Українки 👈 на нашому книжковому сайті Читака.