«Вагітна від колишнього»
Уляна Пас

Розділ 1

– Юль, ну не засмучуйся ти так! Подумаєш, з роботи звільнили. Ти – чудовий спеціаліст своєї справи. Зовсім скоро іншу знайдеш, – заявляє моя подруга Ірка, яка вже добряче п’яна. Не скажу, що я менш сп’яніла, але навіть алкоголь не допомагає мені зібратися.
До сьогоднішнього дня я працювала в одному з найкрутіших ресторанних комплексів нашого міста. Робота адміністратора мені подобалася і, головне, приносила стабільний дохід. І все було б чудово, якби клятий управитель не надумав мене звільнити. А все тому, що я йому не дала. Так-так, не дала!
Андрія всі знають як бабія та мерзотника. Він любить гарних дівчат і готовий кожну до себе в ліжко затягнути. Так вже склалося, що його око і на мене впало. А я взяла й відмовила, та так, що він ще довго пам'ятати буде.
Мабуть, варто розпочати з самого початку, щоб зрозуміло було. Спочатку випиваю чергову стопку текіли та повертаюся спогадами в той день, коли прийшла влаштовуватися на роботу в цей комплекс. Я тоді шалено боялася і не могла повірити, що мене, молоду та зелену, візьмуть сюди працювати.
Саме Андрій проводив співбесіду, і від мене не приховалось те, як він розглядав мої ноги. Звісно ж, я не збиралася з ним спати, навіть заради місця у цьому ресторані. На щастя, мене взяли, тільки спочатку на посаду офіціантки. Я бачила погляди Андрія у мій бік, але намагалася їх вперто ігнорувати.
А потім зустріла його – і закохалася по вуха! Це був син нашого директора, який зібрався взяти на себе керування комплексом. Молодий, гарний, з глибокими блакитними очима. А ще блондин, як я люблю. Ну як тут не закохатися?
Спочатку Давид повністю мене ігнорував, але я не падала духом. Через три місяці Андрій запропонував мені стати адміністратором, і я погодилася. От тоді ми з Давидом познайомилися ближче. По роботі мені часто доводилося радитися з ним, тому наші зустрічі стали частішими.
І поки Андрій раз за разом запрошував мене на побачення, я мріяла про свого боса, котрий, до речі, ні з ким не зустрічався.
Одного вечора після роботи була сильна гроза, і так вийшло, що мені довелося затриматись. Біля входу зіштовхнулася з Давидом, котрий також так пізно був тут, і він запропонував підвезти мене додому.
От тоді ми й поцілувалися вперше. Це був найкращий вечір мого життя.