«Томасина»
Пол Гелліко

Книга «Томасина» Пола Гелліко, яку він написав у 1957 році, стала, мабуть, найвідомішим твором у його літературній біографії. На основі цієї історії у різних країнах і в різні часи кінорежисери знімали фільми, тож вона залишиться на довгий час не лише у світовій літературі, а й в кінематографі. А розповідається у цій повісті про людей і тварин, про любов і добро, а ще про те, якою холодною і бездушною може стати людина, якщо її серце закривається – від болю, розчарування чи від будь-чого іншого.

Події відбуваються в одному з містечок Шотландії, де мешкає і працює ветеринар Ендрю Макдьюі. Роботи у нього завжди багато, бо лікує він і котів, і собак, і всіх мешканців ферм, і загалом слідкує за роботою ветеринарних господарств в окрузі.

Місцеві мешканці добре знають, що він професіонал своєї справи, тому поважають його за це. Та водночас його багато хто й засуджує, бо занадто часто Ендрю вдається до крайніх методів і рекомендує людям не чекати, поки тварина помре сама, а присипляти її.

Бути ветеринаром чоловік ніколи не хотів. Він мріяв стати хірургом і лікувати людей, але не вийшло, тому він вимушено пішов у ветеринарію, коли йому у спадок дісталась від батька ветеринарна практика.

Але ж і до тварин, як і до людей, потрібно ставитись з добром, а його у серці лікаря, схоже, не лишилось. Він став холодним і черствим, коли померла його дружина. Єдина рідна людина, яка у нього лишилась, це донька Мері. А для дівчинки, яка втратила маму, найближчою і найулюбленішою істотою стала кішка Томасина. Важко навіть уявити, що буде, якщо з кішечкою трапиться якась біда…