«Тарас Бульба»
Микола Гоголь

Повість «Тарас Бульба» Миколи Гоголя – один з найвідоміших творів письменника, що в художньому стилі описує історичні події в Україні часів Козацької революції. Ця доба дійсно стала ознаменуванням того, що народ цієї землі прагне свободи і готовий за неї боротись зі зброєю в руках. Використавши збірний образ козацького очільника Тараса Бульби, Гоголь намагався показати кожного з козаків таким, якими вони увійшли в історію. Вольові люди, сильні та непідвладні нікому, що мають власні інтереси та готові боротись за них з будь-ким.

В центрі сюжету твору опиняється сімейство Тараса Бульби, а події починаються з того, що його сини Остап та Андрій повертаються з навчання в бурсі. Незадовго після того разом з батьком сини їдуть на Січ, де стають козаками. На Січі Бульба бачить розлад, адже замість бойової підготовки, козаки пиячать та займаються ледарюванням. Невдовзі приходить страшна звістка – на хутір козака прийшли поляки, де спалили все й вбили його дружину. Це стає зав’язкою подій, після яких Тарас Бульба, вже в ролі отамана, вирушає з козаками похід.

Стилістичною особливістю твору є те, що в нього є декілька кульмінацій, пов’язаних з доленосними подіями в житті героїв. Це частково пов’язано з тим, що сюжет має актовий поділ, де між різними частинами проходить певний час.

Головний акцент Гоголь робить на розкритті своїх персонажів, що постають живими людьми, показуючи собою всю складність та проблематичність історичного періоду. Кохання та зрада, боротьба за волю чи збагачення – ці теми є лише часткою того, що письменник помістив в свій твір. Чимало проблем, порушених письменником, залишаються актуальними, але головною серед них, беззаперечно, є воля українського народу до свободи та готовність боротись за неї.