«Сніг у Флоренції»
Ліна Костенко

Вірш «Сніг у Флоренції» Ліни Костенко – це драматична поема, у якій розповідається про митця, чиє життя добігає кінця, а він згадує минуле і свою молодість, намагаючись осмислити те, що встиг зробити. Основна ідея твору у тому, що справжній митець все життя повинен робити вибір між буденністю, яка вважається чимось низьким, і високим мистецтвом, бо лише воно справжнє.

Починається твір з гри у шахи, за якою проводять дозвілля ченці монастиря, що сидять в саду і намагаються зрозуміти, чи гріховне це заняття. А поруч з ними сидить старий чоловік, якого сюди хтось привів.

Ніхто про нього нічого не знає, та кажуть, що у минулому він був відомою і шанованою людиною. Чим він займався колись, невідомо, а тепер він цілими днями тільки те й робить, що сидить на лавці у цьому саду, а ввечері йде у свою келію.

Цього разу старий чомусь затримався і не пішов спати у звичний час. Вже стемніло, лише місяць дає трохи світла, і його промені ловить дзеркалом чортик, який поруч з чоловіком грається. Коли на обличчя старого раптом потрапляє місячний зайчик, він ніби прокидається від непомітного сну.

В цей же момент до нього підходить молодий Флорентієць, разом з яким літній чоловік починає пригадувати своє минуле життя і те, яким він колись був. Та якщо раніше він був відомим, то чому на старості років опинився у монастирі геть один?

Читайте також усі 👉 Вірші Ліни Костенко 👈 на нашому книжковому сайті Читака.