«Печера»
Марина Дяченко, Сергій Дяченко

Печера
Марина и Сергей Дяченко

Дiя роману Марини та Сергiя Дяченкiв «Печера» вiдбуваеться в мiстi, в якому нема злочинiв i замкiв на дверях. Ідеальний варiант суспiльства? Так, але тiльки на перший погляд. Тому що свiдомiсть мешканцiв цього мiста роздiлена. Удень вони живуть у реальностi, яка регулюеться звичайними нормами i правилами. А вночi до iх «послуг» Печера – свiт поза свiдомостi, який наповнений дивними i жорстокими створiннями. Прокидаючись зранку, мешканцi мiста розумiють, що у свiтi Печери вони реалiзують усi своi потаемнi бажання, якi забороненi у свiтi реальному. Але де проходить межа мiж свiтами? І чи е вона взагалi?…

Як завжди, Дяченки, майстерно пiдкоряючи захоплюючим сюжетом, ставлять перед читачами фiлософськi питання, вiдповiдь на якi кожен повинен знайти сам…

Марина та Сергiй Дяченки

Печера

Роздiл перший

…Вона була безтурботна.

Вуха ii, схожi на половинки великоi мушлi-перлiвницi, легко рiзнили звуки вiд згукiв; шерехи, накладаючись на дзвiн крапель, вiдлунювали вiд стiн, слабшали й множилися, тонули, втрапивши в заростi моху, незлiченно повторювалися, вдаряючись об стiну. Звуки – ниточки, що заповнюють простiр Печери, – зараз усi були тонкi, нечастi й цiлком безпечнi. Шарудiли у вологих щiлинах комахи, ледь чутно шелестiла повiльна рiчка, а на цiлий ярус нижче парувалися два дрiбнi тхолi. Спокiйне дихання Печери; цiлковитоi тишi тут не буде нiколи. У цiлковитiй тишi царна почувалась би слiпою.

Вона постригла вухами, неквапливо, iз задоволенням перебираючи ниточки знайомих безпечних звукiв; тодi пiдвела голову й, нечутно переступаючи ратичками, подалася вниз, до води.

Кам'яне склепiння тут губилося в темрявi. Мерехтливi лишайники не освiтлювали, вони ледь свiтилися самi, позначаючи стiни та схили зеленуватими нерiвними плямами. Царнi було байдуже до дикуватоi привабливостi залу – вона чула воду. Найпрекраснiший з усiх вiдомих iй звукiв.

І вона схилилася над темною поверхнею i насамперед побачила себе – мiнiатюрну тваринку з очима-мигдалинами та сторожкими, напруженими вухами на макiвцi.