«Облога Буші»
Михайло Старицький

Облога Бушi
Михайло Старицький

Роман «Облога Бушi» Михайла Старицького розповiдае про подii iсторичного минулого, коли украiнський народ вiдстоював свою гiднiсть, обороняючись вiд полякiв. Вiдвага та незламна воля украiнських селян вражае: аби не здатися, коли сили стають нерiвними, вони пiдпалюють бочки з порохом, знищуючи i ворогiв, i себе. У романi гостро поставленi проблеми вiйни та миру, через кохання польського князя Антося i украiнськоi дiвчини Мар’яни автор показуе, що звичайним людям немае потреби щось дiлити i сваритися, що вiйни творяться правлячою верхiвкою. Твiр неодмiнно зацiкавить справжнiх любителiв iсторii, його лейтмотивом е прагнення до припинення вiйн заради любовi i взаемоповаги.

Михайло Старицький

ОБЛОГА БУШІ

(Історична повiсть з часiв Хмельниччини)

Ой напилися i сестри i браття кривавого пива край лугу,

Та не дали нi себе, нi вiри святоi ворогам на поругу!

    (Із народноi думи)

І

Це було в самий розпал великоi трагедii, що уготувало польське панство у спiлцi з прислужниками Лойоли, завзявшися на святиню украiнського духу, на його буття, – трагедii, що охопила пожарищами всю Украiну-Русь, пронизала серце в Польщi й пiд ii руiнами закiнчилася. Це було тоi доби, коли розпанахана Украiна мусила у московського царя Олексiя Михайловича оборони шукати, коли вiн, уже по Переяславськiй радi, послав своi потуги в Литву. Це було тоi доби, коли знеможена вiд ненатлого гнiву Польща, закупивши татарськi загони, кинулась разом з невiрою на омитi слов’янською кров’ю краiни, аби сплюндрувати iх упень i повернути геть усе на руiну. Це було тоi доби, коли два кревних народи, призначенi на дружне та рiвне буття, вчинили мiж себе розраду й, пiднявши стяги на стяги, стали «у дiдiвську славу дзвонити»… Це було восени 1654 року.

На пiвдень вiд Могильова, за двое гiн вiд Днiстра, на високiй скелi лiвого побережжя притулилось мiстечко Буша з тверджею-замком, що панував над околицею. На вузькiм стрiмчаку, немов орлине гнiздо, повис отой замок i на синьому небовi далеко бiлiв своiми зубчатими мурами, своiми бiйницями-баштами.