Вірш «Надія»
Леся Українка

Вірш «Надія» Лесі Українки було написано у 1880 році. Тоді поетесі було всього 9 років, а жила вона зі своєю родиною у Луцьку. Що ж могло підштовхнути маленьку дівчинку, нехай і дуже розумну та розвинену на свій вік, до написання таких серйозних і дорослих віршованих рядків? На жаль, подія цьому передувала важка і неприємна – арешт тітки, яку Леся дуже любила.

Кожен, хто буде читати вірш «Надія» Лесі Українки українською мовою, може відчути глибину переживань поетеси і її дивовижну здатність у такому юному віці відчувати чужий настрій.

Вірш написано від імені людини, яка опинилась далеко від рідної країни, але сподівається, що ще колись зможе повернутись і побачити все те, що так любить, за чим сумує. Хоч на той момент Леся була маленькою, вона зуміла уявити себе на місці близької людини і відчути те ж саме, що мала б відчувати й тітка.

Віршовані рядки лились з душі юної поетеси, демонструючи світові, що вона вже свідома людина, а не просто дитинка, як думали люди. Тітонька Єля була важливою людиною для Лесі, тому й не дивно, що вона так щиро і глибоко переживала за неї і сумувала у розлуці. Якщо ви ще не знайомі з цією роботою письменниці, це можна швидко виправити, зазирнувши у нашу віртуальну книгарню.

Читайте також усі 👉 Вірші Лесі Українки 👈 на нашому книжковому сайті Читака.