Простирала Повтікали, Ковдра — з ними за поріг І подушка, Мов скакушка, Мов та жаба-скрекотушка, Пострибала, хоч без ніг. Я за свічку — Свічка в пічку! Я за книжку — Утекла І під ліжко Залягла! Хочу я напитись чаю, Але що це? Сам не знаю! Самовар мій, повний вщерть, Утікає шкереберть!
Що зробилось? Що зробилось? І від чого Все кругом Підхопилось Завертілось, Закрутилося млинком? Утюги За чобітками, Чобітки За пиріжками, Пиріжки За тарілками, Кочерга За пояском — Все літає, Утікає, Що аж курява стовпом! Тут із маминої спальні Клишоногий і кривий, Вибігає умивальник І кричить мені, страшний:
— Ах негарне, нечупарне, Неумите поросятко! Чорне, ніби сажотрус, Ти на себе подивись: В тебе вакса за ушима, В тебе клякса під очима, В тебе руки — гидко взяти! Тож від тебе й штаненята, Сміх сказати, штаненята Геть від тебе подались! Рано-вранці на світанку Умиваються качата, Кошенята, й мишенята, І жучки, і павучки. Тільки ти не умивався, Замазурою зостався, І втекли від замазури І штанці, і чобітки. Я — Великий Умивальник, Славнозвісний Мийдодір, Умивальників Начальник І мочалок Командир! Тільки тупну я ногою, Тільки крикну: “Воювать!” — У кімнату цю юрбою Умивальники влетять І загавкають, завиють, Заскрегочуть, завищать І брудного замазуру Всі ухоплять чимскоріш, Просто в річку, Просто в річку З головою полетиш! Стукнув він у мідний таз, Закричав: — Кара-бараз!
І щітки попідбігали, Задирчали, затріщали І давай мене вмивать, Ще й приказувать: — Я бруднулю мию, мию, Мию носа, мию шию, Ти, бруднуле, не забудь, — Чистим, чистим, чистим будь!
Тут і мило підлетіло, З мила піна потекла, І шуміла, і шипіла, І жалила, як бджола!
Я від губки із кімнати Прудко кинувся тікати, А вона услід біжить, Ще й гукає: — Гей, ловіть!
Враз до парку я прискочив, Огорожу перескочив, — Губка все за мною мчиться І кусає, як вовчиця.
Аж дивлюсь: мій друг хороший, Крокодил старий іде. Він Тотошу і Кокошу На прогулянку веде. Губку вмить він проковтнув, Як цукерочку глитнув.
А тоді ногою — туп, Ще й кричить, Він двома ногами — гуп, Ще й гарчить: — Ти брудніший, ніж земля! — Він сказав. — Забирайся звідсіля! — Загукав. — А як ні, то дожену, — Він сказав. — Розтопчу і проковтну! — Загукав. Ех, як кинусь я додому утікать! Як візьмусь я руки, ноги обмивать! Милом, милом, Милом, милом Умивався без кінця. Змив і ваксу, І чорнило З неумитого лиця. Враз штанці мої вбігають І до ніг мені плигають.
А за ними й пиріжок: — Ну-бо їж мене, дружок! А за ним і бутерброд Підлетів — і прямо в рот!
От і книжка повернулась, З нею й зошит-молодець, Арифметика метнулась Із абеткою в танець.
Тут Великий Умивальник, Славнозвісний Мийдодір, Умивальників Начальник І мочалок Командир, Підбігає, і танцює, І цілує, й каже так: — От тепер тебе люблю я, От тепер тебе хвалю я, Ти вже більше не бруднуля, А чистесенький хлопчак!
Треба, треба умиватись, Умиватись треба нам! Ви, бруднулі, Замазулі, Сором вам! Сором вам! Так, бруднулі, Замазулі, Сором вам! Сором вам!
Давайте ж бо митись, купатись, Пірнать, хлюпотать, полоскатись У ночвах, у мисці, у ванні, В струмку, у ставку, в океані, І в річці, і в бані Старі й молоді, — Слава довічна воді!
Переклад Максима Рильського
Про казку «Мийдодір» Корнія Чуковського
Книга «Мийдодір» Корнія Чуковського знайома багатьом. На ній виросло декілька поколінь дітей, а вона й досі залишається цікавою. Це казкова історія, яку автор записав у віршованій формі, а розповідається у ній про те, як умивальник, ім’ям якого й названо твір, привчав одного хлопчика до чистоти, бо той чомусь весь час ходив брудний.
Розповідається історія від імені того самого хлопчика, який помічає, що від нього втікають речі, але не розуміє, у чому причина. Відповідь він дізнається, коли знайомиться з умивальником, який, як виявляється, уміє розмовляти, а не лише воду зі свого крану випускати. От Мийдодір і повідомляє маленькому герою, що той настільки брудний, що навіть речі до його рук не йдуть.
Бажаючи вимити неслухняного бруднулю, умивальник віддає наказ щітці та милу, щоб ті попрацювали над задачею. Слухняні засоби для миття нападають на хлопчика і починають свою роботу, але той виривається і біжить на вулицю. Та не так просто втекти від тих, хто бажає його привчити до хорошого і корисного. Окрім того, на вулиці чекають свої небезпеки…
Що відбудеться, коли хлопчинка зустрінеться посеред вулиці зі справжнім крокодилом? Чи зрозуміє він в кінцевому результаті, чому варто умиватись і бути чистим? Чи повернуться його речі? Читайте казку і дізнаєтесь всі відповіді.
Слухати аудіокнигу «Мийдодір» Корнія Чуковського:
«Мойдоди́р» – дитяча казка у віршах Корнія Чуковського, названа на ім’я одного з її героїв. Написана, за словами самого Чуковського, у 1921 році, вперше опублікована видавництвом «Райдуга» у 1923 році.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) безкоштовно для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Мийдодір» Корнія Чуковського та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Мийдодір» Корнія Чуковського: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга, телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «Мийдодір» Корнія Чуковського і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
