Вірш «Хор Лісових Дзвіночків»
Павло Тичина

Якщо ви шукаєте приклад пейзажної лірики, де головним героєм була б природа, то вірш «Хор Лісових Дзвіночків» Павла Тичини став би для вас чудовою знахідкою. Цим твором письменник в котре демонструє, що природа для нього – це не просто життя, світло та спокій, а щось більше. Він знаходить в ній себе, асоціює своє буття з нею і як результат, вона віддячує йому, надихаючи його на творчість. Саме природу та її красу можна назвати Музами, що давали Тичині стимул творити прекрасне.

Головним образом твору стають дзвіночки – маленькі квіти, що славлять своїм дзвоном ліс та його красу. Вони мають в собі стільки краси й здатності приносити прекрасне, що їх важко порівняти з чимось іншим, каже своєму читачеві автор. Ці маленькі, можливо, навіть не дуже помітні квіти роблять дуже велику роботу – прославляють красу природи, яка є неперевершеною.

Було б дивно, якби такий милозвучний та глибокий твір не був би сповнений великої кількості образів. Окрім дзвіночків важливе місце займають сонце та гаї, над якими літають хмари. Через ці образи Тичина змальовує рідний край, що завжди зачаровував його своєю красою. Але ще більш важливим образом є поле й жито, які символізують людей, що в праці жили, яка давала їм все необхідне. Ці люди жили в гармонії з природою і це письменник вважає найкращим з усього, що є на землі.

Читайте також усі 👉 Вірші Павла Тичини 👈 на нашому книжковому сайті Читака.