Книгу «Хмари» Іван Нечуй-Левицький писав у 1870 – 1871 роках. У 1874 твір було опубліковано у збірці «Повісті Івана Левіцького». Розповідається у ньому про інтелігентних людей, представників двох поколінь, які живуть у непростий для України час, коли мова та культура знаходяться фактично під забороною. Стосунки між інтелігенцією і простими людьми з народу – це одна з головних тем твору.
Починається розповідь з того моменту, коли група тульських семінаристів прийшли до Києва. Серед них і Степан Воздвиженський. Хлопці, побачивши прекрасний пейзаж і церкви, які розташовувались на горах, одразу ж направились до митрополита в лавру. Там їх розділили на дві групи – одних відправили в академію, а інших – одразу ж у попів. Воздвиженський знаходився серед тих, кому потрібно було здати екзамен, щоб вступити до академії.
А далі почалось студентське життя. Головний герой заселився в одну кімнату з кількома іншими студентами, серед яких були представники різних національностей: грек, болгарин, українець і серб. Усі, крім Воздвиженського, слідкували за чистотою, бо для них то було звичною справою, а він, схоже, такого й не бачив у своєму житті.
А який важкий був у нього характер. Навіть коли хлопці говорити про дівчат, Степан хвалився, що його жінка буде біля нього навшпиньки ходити, поважатиме його й боятиметься, та ще й замість прислуги працюватиме… А от чи вийшло так на ділі, краще прочитати у творі.
Слухати аудіокнигу «Хмари» Івана Нечуя-Левицького онлайн українською мовою:
Відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький (1838—1918), автор повістей та оповідань з народного життя, у романі «Хмари» (1874) звертається до теми української інтелігенції. Символічною є назва роману, бо хмари – то своєрідне уособлення національного гноблення та придушення української культури. У цій атмосфері моральної задухи формується характер головних героїв. Це люди широких прогресивних поглядів, які, незважаючи на всі перепони, своєю просвітницькою діяльністю здіймають хвилі національної свідомості народу та розганяють «хмари», прагнучи до світла.
Слухати аудіокнигу «Хмари» Івана Нечуя-Левицького онлайн українською мовою:
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) безкоштовно для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Хмари» Івана Нечуй-Левицького та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Хмари» Івана Нечуй-Левицького: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга, телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «Хмари» Івана Нечуй-Левицького і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Скачати безкоштовно книгу «Хмари» Івана Нечуй-Левицького
Вiдомий украiнський письменник Іван Нечуй-Левицький (1838—1918), автор повiстей та оповiдань з народного життя, у романi «Хмари» (1874) звертаеться до теми украiнськоi iнтелiгенцii. Символiчною е назва роману, бо хмари – то своерiдне уособлення нацiонального гноблення та придушення украiнськоi культури. У цiй атмосферi моральноi задухи формуеться характер головних героiв. Це люди широких прогресивних поглядiв, якi, незважаючи на всi перепони, своею просвiтницькою дiяльнiстю здiймають хвилi нацiональноi свiдомостi народу та розганяють «хмари», прагнучи до свiтла.
Іван Нечуй-Левицький
Хмари
I
Одного лiтнього гарячого дня, в мiсяцi липнi 183… року, з города Тули вийшла купка хлопцiв, убраних по-дорожньому. На молодих паничах були сiртуки з темноi парусини з чорними роговими гудзиками, суконнi широкi й круглi картузи. Кожний мав за плечима торбу з одежею, книжками й харчами; кожний держав у руцi палицю. Паничi були високi на зрiст, кремезнi, широкоплечi й русявi. Їх рум'янi, повнi щоки були здоровi якось по-сiльськiй; жилавими руками, кремезними плечима й шиями вони скидались на великоруських робiтникiв або крамарiв-коробейникiв. Мiж ними один був виший од усiх цiлою головою: то був iх поводатар, Степан Воздвиженський. Це були тульськi семiнаристи. Вони йшли до Киева. Деякi були посланi на скарбовi грошi в Киiвську духовну академiю, деякi були простi семiнаристи, що, скiнчивши курс, йшли до Киева на прощу.
Широкий i вольний був iм шлях на Украiну. Лiтня спека застелила його на долоню курявою. Сонце пекло з гарячого неба. Курява посiла на семiнаристiв, облiпила iм лиця так, що вони не впiзнавали один одного. Пiт котився з iх потьоками i, помочивши чорну куряву, пописав iх лиця довгими смужками.
Кандидатам до академii були виданi скарбовi грошi на поштовi конi до самого Киева. Одначе вони не поiхали за тi грошi, а пiшли пiшки i грошi постановили пропити дорогою, ще й товаришiв-богомольцiв напоiти. Стаючи коло корчом на спочинок, вони гуляли й пили й товаришiв поiли. Останнi поштовi грошi вони пропили в Броварах, недалечко од Киева, хрестячись i молячись до синiх святих киiвських гiр, на котрих бiлiли церкви й дзвiницi, блищали проти сонця золотi хрести й банi церков.
Чому ми віддаємо перевагу електронним книгам, а не паперовим?
Електронні книги не займуть місце у вашому будинку – їх можна у величезних кількостях зберігати на будь-якому пристрої. Їх ціна нижча за паперові. А ще це турбота про природу - для виготовлення однієї паперової книги потрібно близько 5 кг деревної сировини.
