«Черевички божої матері»
Марія Матіос

Книга «Черевички божої матері» Марії Матіос викликає багато емоцій і всі вони різні. Сторінка за сторінкою викликатимуть жах, подив, надію та радість. Все це було б неможливо, якби не письменницький талант авторки, що в котрий раз переконливо доводить публіці свій статус однієї з провідних письменниць сучасної української літератури. Звернувшись до історії, вона створила сюжет, що не поступається в своїх сенсах та мотивах класикам, переосмислюючи те, що стало великою трагедією всього українського народу.

Головною героїнею історії є дівчинка, що вже відома прихильникам творчості Матіос, якщо вони знайомі з повістю «Москалиця». Дівчинка з Буковини, що в свої дванадцять років навчилась відрізняти добро від зла, йде шляхом по територіям, які немало відомий історик Тімоті Снайдер називав «кривавими землями». Героїні на власному досвіді довелось зрозуміти, чому назва саме така і не інакша, адже через долю маленької людини письменниця передає те, що стало найбільшою драмою для людей минулого сторіччя в цьому краї.

Іванка та її доля пролягали землями, що на собі пізнали всю ціну та жах війни, як явища, що не залишає місце людяності. Проте по-дитячому добра та навіть наївна мрія героїні робити добро, вселяє надію і в серце читача. Дівчинка прагнула допомагати тим, хто потребував цього найбільше. Навіть назва історії відсилає до рослини, що є відомим лікарським засобом в тих місцях, де героїня йде свою нелегку стежку.