Вірш «Життя іде і все без коректур»
Ліна Костенко

Вірш «Життя іде і все без коректур» Ліна Костенко написала, щоб висловити своє бачення людського життя і роздуми про його швидкоплинність. Коли людина стає дорослою, до неї приходить усвідомлення, що час минає дуже швидко, а найголовніше, що неможливо «переписати» життя заново, і те, що вже зроблено, так і залишиться, бо минулого не змінити. Час – володар усього, навіть людського життя.

Поетеса використовує епітети і порівняння, щоб оживити слова, а також вдається до такого засобу, який в літературі називають персоніфікацією, тому час у неї не просто явище, а ніби жива істота, яка живе своїм життям і має вплив на інших.

Згадуючи про минуле, письменниця говорить про два важливих образи: потопу, який став для людства розплатою за всі гріхи, і маркізи Помпадур, відомої своїм впливом на короля Людовіка XV і на всю політику держави за часів його правління.

У цьому творі Ліна Василівна висловлює своє переконання у тому, що людина має зробити за життя щось важливе, лишити хоч маленький слід, щоб життя її не пройшло марно. А кожен, хто займається творчістю, повинен бути дуже уважним і обережним зі словами, які використовує, бо вони мають значення, і йому за них нести відповідальність. Не варто множити зло, якого й так достатньо у світі, а краще берегти свою і чужі душі від бруду, чорноти і гріхів.

Читайте також усі 👉 Вірші Ліни Костенко 👈 на нашому книжковому сайті Читака.