Вірш «Священні сонети. 19-й сонет “Щоб мучить мене…”»
Джон Донн

Вірш «Священні сонети. 19-й сонет “Щоб мучить мене…”» Джон Донн написав, бажаючи висловити свої суперечливі почуття, які клубочаться в його душі. Духовні поневіряння – ось що тривожить автора. Шлях до Бога і до розуміння вічних цінностей може бути дуже складним, особливо для людини, душа якої не знаходить спокою, бо розривається від протиріч.

Поет розповідає про самого себе, не приховуючи, що має складний характер і мінливий настрій. Від радості до смутку всього один крок, як і від гріха до каяття. Він може робити вчинки, а потім каятись, бо піддався емоціям і зробив те, що не варто, або ж клясти Бога, а наступного дня вже молитись йому, боятись його і водночас на його ласку сподіватись. Від таких «хитань» автору й самому важко, та зупинитись не вдається.

У релігії і вірі поет шукає спасіння і заспокоєння, та душа його продовжує страждати, бо в ній уживаються непоєднувані речі. Єдине, що дає надію герою на майбутнє покращення, – це віра у те, що всі душевні страждання і поневіряння загартують його і зроблять сильніше. Він пройде свій непростий шлях і колись зможе з усмішкою згадувати про це. А поки «мандрівка» продовжується, залишається просто вірити, що навіть такій людині буде даровано спасіння, а всі злети і падіння лише зміцнять дух, але не зламають його.