Вірш «Пісня про хліб і шовк»
Ду Фу

Вірш «Пісня про хліб і шовк» Ду Фу написав, щоб закликати людей припинити війну і повернутись до мирного, спокійного, звичайного життя. Ліричний герой, устами якого звертається до читачів поет, хвилюється про те, якими будуть наслідки війни, оскільки він, як і сам автор твору, упевнений, що люди мають працювати, займатись творчістю і просто жити, а не убивати один одного.

Використовуючи різноманітні художні засоби, такі як метафори та епітети, китайський поет спершу розповідає про війну та мир, а потім наголошує на тому, як важливо все ж замінити зброю на знаряддя праці, якими можна обробляти землю і приносити користь, а не сіяти страх і смерть.

Може виникнути запитання, чому автор говорить саме про хліб і шовк, а не про щось інше? Але існує просте і зрозуміле пояснення. Хліб – це основна їжа, і він же є символом нормального життя людей у Китаї. А шовк – це символ творчості і краси. Щоб виготовити шовкову тканину, а потім насолодитись її красою, потрібно спокійно працювати у мирній країні, яку не роздирає війна, у якій народ може думати не лише про виживання, а й про різні задоволення.

Працюючи над даним твором, поет думав, що він повинен нагадати людям про те, що таке мирне життя, наскільки воно прекрасне, і чому кожен повинен докладати зусилля, щоб до нього повернулась вся країна. Ду Фу ставив собі за мету надихнути співвітчизників до завершення війни.