Мій пам’ятник стоїть триваліший від міді*. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій,
Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний. Я не умру цілком: єства мого частина Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець**
Пій сходить з дівою в високий Капітолій. І де шумить Авфід*** в безудержній сваволі, І де казковий Давн**** ратайський люд судив,- Скрізь говоритимуть, що син простих батьків [466]
Я перший положив на італійську міру***** Еллади давній спів. Так не таїсь від миру І лавром, що зростив святий Дельфійський гай******, O Мельпомено, ти чоло моє звінчай. [* Вільний переклад; рим в оригіналі, звичайно, нема.] [** Головний жрець — Понтіфекс Максімум — щороку сходив на Капітолій із старшою весталкою молитись Юпітерові Капітолійському про благоденство Римської держави.] [*** Авфід або Ауфід — ріка в Апулії, поблизу якої народився Горацііі.] [**** Давн — міфічний цар Апулії.] [***** В оригіналі “еолійський твір”, тобто поезія, бо мова йде про еолійських поетів Алкея й Сапфо, метри яких Горацій справді перший розробив у римській літературі.] [****** Переможців на Дельфійських іграх нагороджували лавровим вінком.]
Аналіз вірша «До Мельпомени (“Мій пам’ятник стоїть…”)» Горація
Вірш «До Мельпомени («Мій пам’ятник стоїть…»)» Горація возвеличує мистецтво, а написав він його у формі оди. Поет був першим автором, який наважився написати про досягнення митця (самого себе) на творчому шляху, тож саме з цього твору почалась нова епоха у поетичному мистецтві.
Горацій ніби дав своєрідний дозвіл іншим авторам писати на таку ж тему. Головна ідея, яку автор намагається донести, полягає у тому, що навіть після смерті поет буде продовжувати жити у своїх творах, які читатимуть наступні покоління.
Коли автор талановитий, він пише так, що його твори лишаються цікавими і актуальними навіть через багато років. Людини може вже давно не бути на світі, але про неї пам’ятають, бо є те, що вона створила. Наприклад, вірші, якщо мова йде про поета. Тут Горацій пише про себе, тому використовує навіть деякі біографічні відомості, наприклад про те, що він був сином раба, якому вдалось чимало досягти у житті.
Незвичність цього вірша у тому, що він стає словесним «пам’ятником», який поет зводить собі сам, не чекаючи, коли це захочуть (якщо взагалі захочуть) зробити інші люди. Це вказує на його впевненість у собі і у своєму таланті, який заслуговує на визнання і повагу.
Горацій навіть не сумнівається, що гідний легендарного вінка Мельпомени, зробленого з лаврового листя. Можливо, митцям (навіть сучасним) варто було б повчитись такій самовпевненості римського літератора?
Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “До Мельпомени” Горація українською мовою абсолютно безкоштовно.
“До Мельпомени” або “Мій пам’ятник стоїть…” Горація.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) безкоштовно для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «До Мельпомени (“Мій пам’ятник стоїть…”)» Горація та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «До Мельпомени (“Мій пам’ятник стоїть…”)» Горація: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга, телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «До Мельпомени (“Мій пам’ятник стоїть…”)» Горація і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Відгуки на вірш «До Мельпомени (“Мій пам’ятник стоїть…”)» Горація