
Катя Бльостка (справжнє ім’я – Катерина Баррел, нар. 1988 року) – українська письменниця, блогерка й авторка автобіографічної прози про материнство, стосунки та жіночий досвід. Найбільшу популярність їй принесли книжки «Матера вам не наймичка, або Чому діти це – прекрасно…» та «Так тобі й треба, або Чому в стосунках варто обирати себе». Її тексти поєднують життєві спостереження, гумор, самоіронію, розмовну українську мову й відверті роздуми про речі, які не завжди заведено обговорювати публічно.
На відміну від багатьох письменників, Катя Бльостка прийшла до книжкової літератури через соціальні мережі. У 2019 році вона почала публікувати історії про виховання чотирьох синів, родинний побут і життя українки у США. Її дописи поширювали читачі, а згодом вони стали основою дебютної книжки, виданої «Віхолою» 2021 року. У 2024-му авторка звернулася до теми романтичних стосунків, а восени 2026 року анонсувала свій перший художній роман «Не дивись на мене так».
Катя Бльостка народилася 1988 року й виросла в селищі Гоща Рівненської області. Дитинство в невеликому населеному пункті стало важливою частиною її спогадів. Пізніше письменниця неодноразово поверталася до місцевих звичаїв, побутових ситуацій і стосунків між людьми, які добре знають одне одного.
У 2006 році Катерина закінчила Гощанську гімназію. Після школи навчалася в Київському національному університеті культури і мистецтв, де вивчала міжнародний туризм. Ця спеціальність не була безпосередньо пов’язана з письменництвом, проте згодом її життя справді виявилося тісно пов’язаним із подорожами та переїздом за кордон.
Спогади про юність на Рівненщині посідають особливе місце в другій книжці Бльостки. Вона розповідає про підліткове дорослішання, перші закоханості, побачення та очікування, з якими дівчата вступають у доросле життя. Письменниця не відокремлює ці історії від середовища, у якому зростала: родинних уявлень, суспільних правил і побутових звичок.
Саме тому Гоща в її творчій біографії – не лише місце народження. Досвід життя в українському селищі допомагає авторці розповідати про жіноче дорослішання через конкретні ситуації, знайомі багатьом читачкам.
У 2014 році Катерина переїхала до Сполучених Штатів Америки. Вона оселилася в Сан-Дієго, штат Каліфорнія, разом із чоловіком Еліотом Баррелом. У родині виховують чотирьох синів – Артема, Гната, Юлисика та Фореста.
Життя в Америці стало важливою складовою її публічних розповідей. Бльостка пише про побут багатодітної сім’ї, взаємини подружжя, виховання дітей та особливості життя в іншому культурному середовищі. Вона також порівнює знайомі з дитинства українські звичаї з американськими підходами до сімейного життя.
Особливе місце в цих історіях посідає материнство. Авторка не приховує, що догляд за чотирма дітьми потребує багато часу, сил і терпіння. Її розповіді охоплюють вагітність, народження дітей, недосипання, дитячі хвороби, сімейні конфлікти та повсякденні дрібниці.
Водночас Бльостка не зводить свою особистість лише до ролі матері. Вона порушує питання жіночих потреб, права на відпочинок, особистих кордонів і розподілу домашньої праці. Ці теми згодом стали одними з визначальних у її книжках.
У листопаді 2019 року Катя Бльостка почала активно публікувати авторські тексти в Instagram. Спочатку це були переважно історії про виховання дітей, однак поступово тематика блогу розширилася. Вона почала писати про подружні стосунки, суспільні очікування, права жінок і власний досвід життя в Америці.
Важливою особливістю дописів стала їхня мова. Бльостка не намагалася створювати бездоганний образ матері, яка завжди знає правильну відповідь. Натомість відкрито розповідала про втому, роздратування, невдалі рішення та сімейні непорозуміння. Її тексти були сповнені іронії, жартів і розмовних висловів.
Таке поєднання відвертості й гумору привернуло увагу української аудиторії. Дописи поширювалися соціальними мережами, а кількість підписників зростала. Згодом аудиторія її Instagram-блогу перевищила 200 тисяч людей.
Популярність текстів відкрила можливість перенести їх у книжковий формат. Водночас майбутня авторка вже мала виразну манеру письма та досвід безпосереднього спілкування з читачами. Їхні реакції показували, які побутові ситуації та суспільні проблеми викликають найбільше обговорень.
Восени 2021 року у видавництві «Віхола» вийшла дебютна книжка «Матера вам не наймичка, або Чому діти це – прекрасно…». Вона виросла з автобіографічних текстів, які Бльостка публікувала в соціальних мережах, і стала її першим великим книжковим успіхом.
Назва одразу передає характер авторського гумору. Слово «матера» пов’язане з розмовним мовленням рідного для письменниці середовища. А словосполучення «не наймичка» нагадує, що материнство не повинно означати постійну безоплатну працю без права на відпочинок і власні потреби.
Книжка охоплює різні етапи життя з дітьми: від двох смужок на тесті на вагітність до перших купань, прорізування зубів, дитячих хвороб, запитань і конфліктів у садочку. Авторка розповідає про ці ситуації без надмірного прикрашання, але й не перетворює материнство на суцільну низку страждань.
Одна з важливих тем – тиск на матерів із боку оточення. Бльостка звертається до непроханих порад, сімейних забобонів, суперечливих вимог і переконання, ніби хороша мати повинна завжди бути терплячою, турботливою та готовою пожертвувати власним комфортом.
Окреме місце посідають стосунки з бабусями, дідусями та іншими родичами. Авторка показує, як турбота може перетворюватися на втручання в чужі рішення, а різні покоління часом мають протилежні уявлення про виховання дітей.
Книжка адресована не лише матерям. Видавництво представляє її також майбутнім батькам, бабусям і дідусям, а особливо чоловікам, які хочуть краще зрозуміти повсякденні труднощі виховання дітей.
Дебют Каті Бльостки викликав значний попит. За інформацією, оприлюдненою видавцями та книгарнями, перший наклад у 15 тисяч примірників розкупили приблизно за тиждень. Для нової авторки українського нонфікшну це був помітний комерційний результат.
Книжка неодноразово потрапляла до переліків найпродаваніших видань українських книгарень, зокрема мережі «Книгарня Є». Видавництво «Віхола» продовжило її перевидавати, а пізніше представило також електронну та аудіоверсію.
Успіх видання пов’язаний із темою, яку Бльостка вже встигла розкрити у своєму блозі. Її читачки впізнавали знайомі обставини: виснаження після безсонної ночі, незручні розмови з родичами, бажання провести хоча б трохи часу наодинці й суперечливі почуття, які іноді супроводжують батьківство.
Письменниця не пропонує універсальної методики виховання дітей. Її книжка належить насамперед до автобіографічного нонфікшну, а не до наукової психології чи спеціалізованої педагогічної літератури. Вона ділиться власним досвідом і пропонує іронічний погляд на суспільні очікування.
У листопаді 2021 року Бльостка також взяла участь у публічній розмові з письменником Доржем Бату, організованій Видавництвом Старого Лева. Темою зустрічі став шлях від популярного блогу до книжки. Обидва автори мали схожий досвід перетворення текстів із соціальних мереж на успішні друковані видання.
У 2024 році видавництво «Віхола» опублікувало другу книжку Каті Бльостки – «Так тобі й треба, або Чому в стосунках варто обирати себе». Цього разу авторка зосередилася не на материнстві, а на власному дорослішанні, закоханостях, сексуальності та взаєминах із чоловіками.
Розповідь починається зі спогадів про юність у невеликому українському селищі. Бльостка згадує перші побачення, розмови з подругами, романтичні очікування та ситуації, які поступово змінювали її уявлення про любов.
Письменниця не обмежується кумедними історіями про невдалі побачення. Вона також звертається до складніших питань: як людина формує власні кордони, чому іноді погоджується на незручні або болісні стосунки та як навчитися розуміти власні потреби.
Частина книжки присвячена подружньому життю. Авторка розповідає про конфлікти з чоловіком, різницю поглядів і поступове переосмислення ролей у партнерстві. Її цікавить не створення ідеалізованої картини сім’ї, а можливість відкрито обговорювати проблеми, які виникають навіть у близьких людей.
Тема вибору себе проходить через усю книжку. Для Бльостки йдеться про здатність усвідомлювати власні бажання, не відмовлятися від особистих інтересів і будувати стосунки, у яких потреби обох партнерів мають значення.
Як і в дебютному виданні, авторка використовує гумор, самоіронію, розмовні вирази й ненормативну лексику. Водночас друга книжка має більш виразний автобіографічний характер, оскільки охоплює тривалий період її особистого життя.
Обидві перші книжки Каті Бльостки порушують питання, пов’язані з жіночою самостійністю та суспільними очікуваннями. У «Матері вам не наймичка» вона розповідає про право матері залишатися окремою особистістю, а в «Так тобі й треба» досліджує, як жінка вчиться розуміти себе у стосунках.
Письменниця відкрито говорить про фемінізм, домашню працю та нерівномірний розподіл родинних обов’язків. Її цікавить, чому від жінок часто очікують безмежної терплячості й готовності підлаштовуватися під потреби інших, тоді як їхні власні бажання можуть залишатися непоміченими.
Важливою темою стають особисті кордони. Авторка звертається до ситуацій, коли родичі втручаються у виховання дітей, партнери не розуміють одне одного або суспільство нав’язує людині правила поведінки. Вона пропонує дивитися на ці обставини без зайвої урочистості, але й не замовчувати їх.
Бльостка також досліджує жіноче дорослішання. У другій книжці вона повертається до уявлень, які формувалися ще в підлітковому віці, й порівнює їх із досвідом дорослої жінки, дружини та матері.
Попри близькість тематики до популярної психології, авторка не позиціює свої книжки як наукові посібники. Їхня основа – особисті історії, публіцистичні спостереження й гумористичне переосмислення життєвого досвіду.
Одна з найхарактерніших рис творчості Каті Бльостки – виразна розмовна мова. Вона використовує живі діалоги, регіональні вислови, просторіччя та емоційні репліки, завдяки яким її тексти нагадують відверту розмову зі знайомою людиною.
Авторка не уникає ненормативної лексики. У її книжках грубі слова нерідко стають частиною жарту або допомагають передати втому, роздратування й безпосередню реакцію на події. Саме тому стиль Бльостки може бути незвичним для читачів, які віддають перевагу стриманій літературній мові.
Важливу роль відіграє самоіронія. Письменниця охоче розповідає про власні помилки, невдалі рішення та ситуації, у яких сама виглядає не надто переконливо. Завдяки цьому розповідь не перетворюється на повчання, а авторка не ставить себе вище за читача.
Сатиричний ефект часто виникає через зіткнення суспільних уявлень із реальним побутом. Ідеальна мати, яка завжди усміхається й усе встигає, у книжках Бльостки стикається з недосипанням, дитячими хворобами та побутовими конфліктами. Романтичні уявлення про шлюб також не завжди витримують перевірку повсякденним життям.
Ця манера письма сформувалася ще під час роботи над дописами для Instagram. Короткі життєві історії, дотепні спостереження та емоційна безпосередність поступово стали впізнаваними рисами її книжок.
У жовтні 2026 року видавництво «Віхола» анонсувало третю книжку письменниці – «Не дивись на мене так». На відміну від двох попередніх автобіографічних видань, це повноцінний художній роман із вигаданими персонажами та фантастичним сюжетним припущенням.
Головна героїня Аня переживає складний період життя. Її батько помер від раку, молодша сестра бореться з тяжкою хворобою, а мати очікує, що саме Аня відповідатиме за всю родину. Дівчина не вірить у Бога й має чимало запитань до світу, у якому люди змушені переживати стільки страждань.
У свій день народження вона в розпачі звертається до неба з непристойним жестом. На її подив, Бог справді з’являється перед нею. Він має людську подобу, незвичайне почуття гумору й вирішує провести наступний рік поруч з Анею, щоб краще зрозуміти людське життя.
Відтепер Богові доводиться працювати в київській книгарні, куштувати звичайну їжу, дивитися популярні серіали, знайомитися з українськими традиціями та розбиратися в людських почуттях. Аня тим часом намагається зрозуміти власне ставлення до незвичайного гостя й чоловіка, до якого відчуває романтичну симпатію.
Роман поєднує гумор, сучасну українську повсякденність, фантастичний елемент і роздуми про втрату, кохання та сенс людського існування. Сам задум дозволяє письменниці поставити героїв перед питаннями, які важко обговорювати безпосередньо: чому люди страждають, як переживають смерть близьких і що допомагає їм продовжувати жити.
Видавництво запланувало вихід книжки на початок грудня 2026 року. Станом на жовтень роман доступний для передзамовлення. Заплановане видання має 536 сторінок, тверду палітурку та обкладинку, оформлену Тетяною Омельченко.
Бібліографія Каті Бльостки охоплює кілька напрямів: автобіографічний нонфікшн, гумористичну прозу, книжки про материнство та стосунки. Із появою «Не дивись на мене так» вона також звернулася до сучасної художньої прози з фантастичними й романтичними елементами.
Перші дві книжки не утворюють художнього циклу з вигаданими персонажами. Їх об’єднує особистість авторки та послідовне дослідження різних етапів жіночого життя. Спочатку вона говорить про материнство, а потім повертається до дорослішання, романтичних стосунків і формування власних переконань.
Найчастіше Бльостка звертається до тем відповідальності, сімейних обов’язків, права на відпочинок, партнерства та свободи особистого вибору. У своїх текстах вона неодноразово нагадує, що жінка може любити дітей і чоловіка, але водночас потребувати часу для себе й не погоджуватися з нав’язаними суспільними правилами.
Для її творчості важливе поєднання серйозної проблематики з комічним викладом. Гумор не обов’язково усуває складність переживань, але допомагає говорити про них відвертіше. Саме цей підхід став основою літературної популярності письменниці.
Попри тривале життя у Сполучених Штатах, Катя Бльостка зберігає активний зв’язок з Україною. Вона продовжує вести україномовний блог, підтримує українські ініціативи та бере участь у благодійній діяльності.
Після початку повномасштабного російського вторгнення письменниця долучалася до підтримки українців і зборів допомоги для військових. У своїх публічних виступах вона також звертається до питань української діаспори, виховання дітей за кордоном і збереження зв’язку з рідною культурою.
У серпні 2026 року Бльостка взяла участь у програмі «ІПсО і люди», яку випускає Центр протидії дезінформації. Під час розмови порушувалися теми життя між Україною та США, жіночих прав, волонтерства, благодійності та відповідального ставлення до інформації.
Її досвід цікавий також тим, що вона пише українською, перебуваючи в англомовному середовищі. Завдяки інтернету письменниця підтримує безпосередній контакт із читачами в Україні та за кордоном, а її книжки друкують українські видавництва.
Катя Бльостка здобула професійне письменницьке визнання передусім завдяки читацькому попиту. Її перший наклад у 15 тисяч примірників швидко розкупили, а наступні видання продовжили продаватися через українські книгарні.
За даними видавництва «Віхола», сукупні продажі перших двох книжок перевищили 80 тисяч примірників. Це свідчить про стійкий інтерес до її автобіографічної прози протягом кількох років після дебюту.
Обидві книжки доступні в паперовому, електронному та аудіоформатах. Їх можна знайти в каталогах великих українських книгарень і сервісів електронного читання. Наявність різних форматів дозволяє знайомитися з творчістю письменниці як через звичайне читання, так і через прослуховування.
Водночас у відкритих надійних джерелах немає достатнього підтвердження міжнародних літературних премій, художніх екранізацій або масштабної перекладацької програми її книжок. Основні досягнення авторки наразі пов’язані з українським книжковим ринком, читацькою аудиторією та популярністю її текстів у соціальних мережах.
У 2026 році Катя Бльостка продовжує розвиватися як письменниця й блогерка. Після двох успішних автобіографічних книжок вона вирішила випробувати іншу літературну форму та створила роман «Не дивись на мене так».
Цей перехід помітно розширює її творчі можливості. Якщо в попередніх книжках основним матеріалом був особистий досвід, то в новому творі письменниця працює з вигаданими персонажами, романтичною лінією та фантастичним припущенням. Водночас зберігаються знайомі теми: сімейні стосунки, людські втрати, свобода вибору й необхідність розуміти власні почуття.
Бльостка залишається авторкою, яка не прагне приховувати складні життєві обставини за ідеалізованими образами. Вона пише про недосконалі стосунки, виснаження, незручні запитання та право людини не відповідати чужим очікуванням. У її текстах серйозні переживання часто сусідять із жартами, розмовними висловами й самоіронією.
Саме ця особливість визначає місце Каті Бльостки в сучасній українській літературі. Її письменницька кар’єра розпочалася з коротких дописів про будні багатодітної матері, перетворилася на успішні книжки про жіночий досвід, а згодом привела до повноцінного художнього роману. Такий розвиток демонструє, як безпосереднє спілкування з читачами та власна впізнавана манера письма можуть стати основою професійної літературної творчості.
Цікаві факти про Каті Бльостки розкриють вам життя та особистість цієї людини, а фото, зображення допоможуть ще ближче з нею познайомитись. А тому ви будете по-інакшому сприймати книжки.
У нас ви можете читати коротку біографію (коротко, скорочено) письменника Каті Бльостки українською мовою, но також є і повна біографія, автобіографія. Завдяки цьому ви зможете буквально намалювати в думці цілісний портрет творчої особистості, навіть не дивлячись на його фотографію.
У нас зібрані всі найвідоміші твори Каті Бльостки. Ви можете також слухати аудіокниги. В списку повного зібрання творів є як відомі праці, так і ті, про які ви, можливо, навіть не чули. А тому читати буде дуже цікаво.
У кожного автора є проза або поезія в особистій колекції. Збірка віршів або історій в різних жанрах - це то, чим жила людина, і то, що вона хотіла залишити після себе. Творчість Каті Бльостки саме така - з видатними творами, які варто прочитати.
Ви маєте змогу на нашому літературному портали читати онлайн або скачати повністю безкоштовно всі книги Каті Бльостки українською у форматах: txt (тхт), fb2 (фб2), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф).