Катря Гриневичева

Біографія Катрі Гриневичевої

Ка́тря Гриневиче́ва (Катерина Гриневич) — українська письменниця.

Дитячий вік Катря провела у Винниках. Коли дівчинці минуло три роки, родина Банахів переїхала до Кракова. Тут і минули дитячі й шкільні роки, тут закінчила польську вчительську семінарію й розпочала писати польською мовою. У семінарії було заведено факультативне вивчення української мови для тих майбутніх учительок, що мали працювати у Східній Галичині, і Катря Гриневичева починає вивчати рідну мову. На цей час припадає її зустріч із Василем Стефаником, який схилив молоду письменницю до української літератури.

У Львові Катря Гриневичева, крім літератури, займалася редакційно-видавничою справою, стала однією з активних діячок жіночого руху в Галичині. 1909 року товариство “Просвіта” доручило їй редагувати журнал для дітей «Дзвінок», який став популярним не лише в Галичині, але й на Наддніпрянщині. В журналі з’явилися історичні оповідання самої Катрі Гриневичевої, адресовані молоді: «Перед похороном князя Романа», «Ярослав Осмомисл», «Княжичі».

На початку Першої світової війни письменниця разом з іншими втікачами-галичанами опинилася в таборі для воєнних виселенців у Ґмюнді (Нижня Австрія). Нелегке табірне життя описала вона у збірці оповідань «Непоборні». Потім був табір в Ґредінґу, де працювала вчителькою.

У 1917 повернулася до Львова, де стала свідком листопадових боїв 1918-го, працювала в редакції «Українського Слова». Залишилася у місті після відходу Галицької Армії, працювала вчителькою. У 1922-1924 очолювала «Союз Українок».

Коли вибухнула Друга світова війна Катря Гриневич уникла трагічної долі свого брата, д-ра адвоката Валерія Банаха, вивезеного НКВДистами з Надвірної до Станиславова, а відтак на копальні Донбасу, де він загинув. У січні 1940 Катря Гриневичева зі синами Ярославом і Володимиром та їхніми родинами з підробленими документами німців, що нібито репатріювалися з Галичини до Райху, виїхала до генерал-губернаторства (окупованої німцями території Польщі) й оселилася у Кракові, місті свого дитинства й юності.

У 1944, рятуючись перед радянським наступом, Катря Гриневичева з деякими членами своєї родини знову вирушила на захід: Криниця, Братислава, Відень, Саксонія, Баварія. Врешті-решт втікачі опинилися в таборі для «переміщених осіб» в американській зоні окупації. Тут були також скульптор Сергій Литвиненко, який вирізьбив погруддя письменниці, літературознавець Остап Грицай, поет Євген Маланюк. У серпні 1947 Катря Гриневичева зламала ногу, її поклали до міського шпиталю в Берхтесґадені, де зробили операцію. У цьому ж шпиталі письменниця померла в ніч проти 27 грудня 1947 року. Похована на цвинтарі Берхтесґадені

Цікаві факти про Катрі Гриневичевої розкриють вам життя та особистість цієї людини, а фото, зображення допоможуть ще ближче з нею познайомитись. А тому ви будете по-інакшому сприймати книжки.

У нас ви можете читати коротку біографію (коротко, скорочено) письменника Катрі Гриневичевої українською мовою, но також є і повна біографія, автобіографія. Завдяки цьому ви зможете буквально намалювати в думці цілісний портрет творчої особистості, навіть не дивлячись на його фотографію.

У нас зібрані всі найвідоміші твори Катрі Гриневичевої. Ви можете також слухати аудіокниги. В списку повного зібрання творів є як відомі праці, так і ті, про які ви, можливо, навіть не чули. А тому читати буде дуже цікаво.

У кожного автора є проза або поезія в особистій колекції. Збірка віршів або історій в різних жанрах - це то, чим жила людина, і то, що вона хотіла залишити після себе. Творчість Катрі Гриневичевої саме така - з видатними творами, які варто прочитати.

Ви маєте змогу на нашому літературному портали читати онлайн або скачати повністю безкоштовно всі книги Катрі Гриневичевої українською у форматах: txt (тхт), fb2 (фб2), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф).