Вірш «Ой летіла стріла»

Вірш «Ой летіла стріла» належить до спадку народної творчості української літератури. Вперше його було задокументовано на Рівненщині в 1915 році, й відтоді він відомий як приклад епосу, що вочевидь передавався з покоління в покоління. Настрій в творі глибоко сумний, адже сюжет розповідає про загибель сина на війні.

Невідомий автор та оповідач співчуває жінці, що залишилась одна в цьому світі, втративши всіх, кого любила. Цей автор стверджує, що ніхто не може відчувати таку сильно скорботу за загиблим сином, як матір, адже сестра та невістка рано чи пізно забудуть про це, лишивши матір на одинці з її горем та розпачем.

Що важливо, сюжет не вказує на те, де не стало сина, лиш малюючи образ місця загибелі невідомого воїна. Також, незрозумілим залишається про який конфлікт йде мова, що змушує кожного читача замислитись над тим, що кожна війна в своїй природі ненависна матері, яка може лиш втратити на ній дитину, не отримавши нічого окрім тяжкого відчуття горя.

Образ матері в творі – центральний. Саме він дозволяє зрозуміти всі ті мотиви, що автор заклав в твір, який має потужний антивоєнний характер та просякнутий співчуттям до кожного та кожної, хто втратив близьку людину. Символом такої втраченої людини стають ластівки, що прилітають до кожної жінки, якій був небайдужий невідомий вбитий. Мова йде про згаданих персонажів матері – сестри та невістки. Зозулі відображають сум, тугу за втраченим та є символом вдівоцтва у творі.

Серед вжитих у творі художніх засобів найбільш емоційно-вражаючими є гіперболи, метафори та пестливі слова, що межують з ними. За допомогою гіпербол автор передає той великий, невичерпний смуток, що є в душі матері, коли водночас пестливі слова створюють пісенність твору.

Тут ви можете слухати читання онлайн вірш-баладу “Ой летіла стріла” українською мовою абсолютно безкоштовно.