Вірш «Коли ми йшли удвох з тобою»
Дмитро Павличко

Вірш «Коли ми йшли удвох з тобою» Дмитра Павличка має багато сенсів, підтекстів та авторських думок і спогадів, що приховані поміж рядків. Автор цим твором намагався передати те, наскільки різними можуть бути небайдужі один одному люди.

Головним символом віршу є колосся пшениці, що є сукупним образом хлібу та людської праці – речей, що без перебільшення є найважливішими для кожного українця. Хліб символізує людську душу, й тому його варто берегти, усвідомлюючи цінність, з якою предки до нього відносились, та що вони в нього вкладали. Він здобувався в праці, що є мірилом оцінки людини.

Йдучи по полю з коханою, ліричний герой гладить колосся, розуміючи, що воно важить для людей. В свої молоді літа він збирав його на чужому полі, тяжко працюючи. Ще з дитинства батьки привчили його до того, що важливо поважати те, що створено іншими людьми.

Водночас, дівчина є повним антиподом героя, адже вона топче колоски, тим самим в очах свого коханого зневажає важку працю інших. В цей момент він усвідомлює, наскільки різними вони є, й їх шляхи мають піти в різні сторони. Цим герой закликає кожного, хто читає вірш, не паплюжити те, в що люди вкладати силу час та любов.

Аби посилити символізм своїх думок, автор змальовує чимало образів: ниви, любові, життя та смерті, що нерозривно пов’язані з колосками. Цей мотив відомий кожному українцеві, адже саме в праці на полі, збиранні зерна та готуванні хлібу закладене людське життя, в той час як в його нищенні, відбиранні є смерть. Порівняннями ліричний герой показує, як зневажливим ставленням до чужого, можна втратити власне кохання, що й трапилось з дівчиною та її нареченим. Варто відзначити і метонімію, що підкреслює художню красу твору, яка нічим не поступається красі філософічній.

Тут ви можете слухати читання онлайн вірш “Коли ми йшли удвох з тобою” Дмитра Павличка українською мовою абсолютно безкоштовно.