Вірш «І Архімед, і Галілей (І на оновленій землі врага не буде супостата)»
Тарас Шевченко

Вірш «І Архімед, і Галілей» Тараса Шевченка намагається осягнути ту прірву, що простягається між царями та людьми. Останні є збірними образами, що зустрічаються в багатьох творах письменника, через які він намагався осмислити буденність, суспільство та свою роль в цьому. Два відомі історичні діячі, імена яких покладені в назву – архетипи шукачів правди, людей, що всією душею та тілом були віддані своїй справі, яких несправедливо засудили та стратили ті, кому ця правда була не потрібна або ж шкідлива. Їхні долі Кобзар невловимо поєднує з власною, адже він теж був тим, хто писав правдиво про те, що коїться на його Батьківщині.

Текст та його сюжет, передусім, вражають своєю символічністю. Більшість згаданих автором людей чи соціальних груп, як то священики чи знать, відсилають до тієї реальності, в якій жив сам Шевченко. Люди є головним героєм твору, що страждають від безбожних священиків та царів, яким геть байдуже на їх стан справ. На переконання письменника та його ліричного героя дійсно справедливе суспільство має бути побудоване на християнських канонах: синові, матері та всіх людей на Землі. Лише так люди можуть бути щасливими, а інакше буде вічний двобій шукачів правди та тих, хто їм протистоїть.

Крім згаданих образів, важливим для сюжету є хліб, що має для українців сакральне значення. Його крихти, що з’являються в сюжеті Шевченка, є алюзією на крихти правди, яких не мають наймогутніші та найбагатші царі. Ця крихта має в собі розуміння того, чим є правда та справедливість, але без неї ці звичайні речі зрозуміти неможливо. Разом з антитезами та епітетами вірш вибудовує цілу структуру того, що автор вважав злом, а що добром. Семантика сповнює текст, надаючи йому глибинного сенсу, де кожен читач матиме своє трактування.

Читайте також усі 👉 Вірші Тараса Шевченка 👈 на нашому книжковому сайті Читака.